Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва заявила, що серед численних політичних вʼязнів Криму є значна кількість жінок. Зокрема, у СІЗО наразі перебувають 14 жінок, у колоніях – 11.
«Змушена визнати, що вже не рідкість зустріти жіночі імена серед чоловічих імен політв’язнів Криму. На жаль, із кожним днем їх стає дедалі більше й більше. Окупанти кидають за ґрати як молодих, так і жінок у віці, чиї терміни по праву можна вважати смертельними для них», – зазначила вона.
За словами Зареми Барієвої, на сьогодні 14 політувʼязнених Криму перебувають у СІЗО, 11 – засуджено, вони відбувають свої незаконні покарання в місцях несвободи за тисячі км від рідної домівки по всій території росії.
«7 жінок з початку окупації Криму були звільнені за кримінальними справами, відкритими щодо них. Останньою з них була молода дівчина родом з Євпаторії Леніє Умерова, яка пройшла всі кола пекла у свої 26 років під час спроби потрапити в Крим до хворого батька. Нашій радості не було меж, коли в рамках обміну Леніє було повернено в Україну. Однак, російська репресивна машина не зупиняється ні на день, відпускаючи одних, одразу ж хапає інших, висуваючи їм ще більш абсурдні звинувачення», – додала менеджерка КРЦ.
Правозахисниця зазначила, що окупанти, зловживаючи російським законодавством, звинувачують кримчанок за такими статтями, як: тероризм, шпигунство, державна зрада, дискредитація армії рф, диверсії.
Найстрашніше, що перед висунутими їм звинуваченнями так званими правоохоронними органами Криму кожна з них практично зазнала насильницького зникнення, і тільки під тиском громадськості, завдяки невтомним пошукам батьків, правозахисників, знайомих і друзів із великими складнощами вдалося дізнатися, що їхні рідні були затримані. Так, зусиллями Кримськотатарського Ресурсного Центру і активістів у Криму було знайдено Ірину Данилович, Ірину Горобцову, Леру Джемілову, Хатідже Буюкчан та ін.
Доля ж дуже багатьох, включно з Полюх Наталією, Чернухою Тамарою, Самойловою Євгенією, досі залишається невідомою, як і підстави для незаконного затримання громадянок України.
«Практично ніхто не застрахований у Криму від того, що завтра може прокинутися вже в новому статусі або з новим клеймом. Безкарність породжує беззаконня, і якщо ще нещодавно ми жахалися термінів ув’язнення в 7, 10 і 15 років, то сьогодні вже просто шоковані тим, що за злочини, які вони не вчиняли, молодим дівчатам погрожують довічним позбавленням волі», – наголосила Зарема Барієва.
Менеджерка КРЦ переконана, що всі нові кримінальні справи, відкриті щодо молодих жінок, як Лера Джемілова, Хатідже Буюкчан, Ніяра Ерсмамбетова (мама двох неповнолітніх дітей), Ірина Данилович, Ірина Горобцова, так і жінок у віці, як Оксана Сенеджук та Галина Довгопола, – це не що інше, як публічна інквізиція для тих, хто намагається чинити опір в окупованому Криму та не згодний з окупацією.
«Сьогодні, коли хтось говорить про те, як важливо говорити про людей в окупації і що ми повинні боротися за них, а не за території, я вкотре хочу нагадати, що першопричиною порушень усіх прав людини в Криму є ОКУПАЦІЯ, і скільки б ми не документували, не розповідали на всіх світових майданчиках про порушення прав людини в окупованому Криму – ця снігова куля тільки з кожним роком стає дедалі більшою і більшою», – додала вона.
Зарема Барієва підсумувала, що Україна разом зі своїми партнерами повинна зробити все для деокупації Криму і відновлення світопорядку, щоб кожен, хто сьогодні безкарно порушує права людини на півострові, поніс відповідальність перед буквою закону і постав перед міжнародними судами, а права наших громадян гарантувалися конституцією України і міжнародним правом.