Сьогодні, 26 серпня 2025 року, виповнюється 135 років від дня народження Абдулли Лятіф-заде — кримськотатарського поета, літературознавця, тюрколога, перекладача, педагога та критика, делегата І Курултаю кримськотатарського народу 1917 року.
Він народився в Акмєсджіті (Сімферополі) в родині вчителя, здобув освіту в кримських та стамбульських школах, а після повернення на Батьківщину працював учителем у Кєзлєві (Євпаторії) та Акмєсджіті (Сімферополі). Лятіф-заде став однією з ключових постатей у розвитку кримськотатарської культури 1920–1930-х років.
Його роль у розвитку Криму та кримськотатарського народу:
• був серед ініціаторів переведення кримськотатарської писемності з арабської на латиницю,
• як відповідальний секретар Товариства нового тюркського алфавіту (1927–1930) працював над унормуванням літературної мови та термінології,
• займався діалектологією та словникарством,
• брав участь у створенні шкільних програм і виступав з науковими доповідями,
• його п’єсу «Весна життя» ставив Кримський державний татарський театр.
Лятіф-заде видав поетичну збірку «Янъы саз» («Новий саз», 1928), у якій прагнув відобразити дух нового часу. Його вірші вирізнялися новаторською формою та глибиною змісту. Він перекладав кримськотатарською твори відомих письменників, товаришував з Павлом Тичиною та Агатангелом Кримським.
Однак із другої половини 1920-х років репресії проти кримськотатарської інтелігенції ставали дедалі жорсткішими. 1937 року Лятіф-заде заарештували за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності», «пантюркізмі» та «шпигунстві». 17 квітня 1938 року його розстріляли у дворі Сімферопольської тюрми НКВС разом з цілою плеядою кримськотатарських діячів культури.
Лише у 1957 році його було виправдано за відсутністю складу злочину.
Кримськотатарський Ресурсний Центр сьогодні згадує Абдуллу Лятіф-заде як видатного митця і науковця, який присвятив своє життя розвитку кримськотатарської літератури та культури, ставши символом незламності кримськотатарського народу.