108 років тому, восени 1917 року, у Бахчисараї відкрився перший в історії Національний кримськотатарський музей. Його розмістили в Ханському палаці — унікальному архітектурному комплексі та колишній резиденції династії Ґераїв, що протягом століть залишався політичним і культурним центром Кримського ханства. Створення музею стало важливим актом відновлення контролю кримських татар над ключовим символом їхньої державності та початком системної охорони національної культурної спадщини.
Ініціатива заснування належала діячам кримськотатарської інтелігенції — Номану Челебіджіхану, Джаферу Сейдамету, Осману Акчокраклі, Асану Сабрі Айвазову та іншим. Однак саме Усеїн Боданінський став тим, хто перетворив ідею на працюючу інституцію. Він домігся офіційного рішення Тимчасового уряду про створення музею й був призначений його першим комісаром, фактично — директором.
Під керівництвом Боданінського музей отримав унікальний розвиток: були проведені перші наукові реставрації Ханського палацу, організовані археологічні дослідження у Бахчисараї, Чуфут-Кале, Мангупі та Ескі-Кермені. Завдяки створеній ним мережі «сільських представництв» до фондів потрапили тисячі предметів побуту, килимів, рукописів та кераміки кримських татар — матеріал, який інакше був би назавжди втрачений.
Боданінський також заснував перший у СРСР меморіальний музей кримськотатарського просвітителя Ісмаїла Ґаспринського та залишив по собі величезний науковий архів — малюнки, акварелі, етнографічні описи й щорічні фахові звіти 1920-х років.
У 1934 році радянська влада звільнила Боданінського з посади, а в 1937 році заарештувала. 17 квітня 1938 року він був розстріляний у Сімферополі разом з Османом Акчокраклі, Асаном Сабрі Айвазовим та іншими представниками кримськотатарської інтелігенції.
Кримськотатарський Ресурсний Центр наголошує на важливості збереження та повернення історичної пам’яті кримських татар, зокрема — історії Ханського палацу та його творців. Ми підкреслюємо, що сьогодні, в умовах тимчасової окупації Криму, культурна спадщина кримських татар знову опинилася під загрозою.
Ми вкотре закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на російську федерацію з метою захисту пам’яток, що є невід’ємною частиною культурної та національної ідентичності кримськотатарського народу.