28 червня минуло 107 років від дня загибелі полковника Армії Української Народної Республіки Петра Болбочана — одного з найвидатніших українських військових діячів періоду Визвольних змагань, чиє ім’я нерозривно пов’язане з Кримом.
Петро Болбочан увійшов в історію насамперед завдяки успішній Кримській операції 1918 року. Під його командуванням війська Запорізького корпусу блискавично звільнили від більшовиків Джанкой, Акмєсджіт (Сімферополь) та інші населені пункти півострова. Саме Болбочан став командувачем, який фактично повернув Крим під контроль Української Народної Республіки та довів стратегічне значення півострова для української державності.
Попри визначні військові заслуги, 28 червня 1919 року о 22:00 Петра Болбочана розстріляли за вироком військово-польового суду на залізничній станції біля села Балин (нині Хмельницька область). Його страта викликала обурення серед українських військових і державних діячів, які вважали це рішення трагічною помилкою.
Зокрема, посол УНР в Австрії В’ячеслав Липинський у листі до міністра закордонних справ УНР Андрія Лівицького назвав розстріл Болбочана проявом внутрішнього розколу та партійної нетерпимості, наголошуючи, що Україна втратила одного зі своїх найталановитіших командирів і справжнього патріота.
Постать Петра Болбочана залишається символом боротьби за український Крим і нагадуванням про те, що ще понад століття тому українське військо довело: Крим — це Україна.