Устная презентация 23-го доклада УВКПЧ о состоянии в области прав человека в Украине, второго тематического доклада «Состояние прав человека в оккупированной Автономной Республике Крым и г. Севастополь (Украина)» и тематического доклада «Нарушение прав человека, международного гуманитарного права в контексте Иловайских событий в августе 2014 года». Ниже приводим выступление народного депутата Украины, председателя Меджлиса крымскотатарского народа Рефата Чубарова (Женева, 25 сентября 2018 г.). Текст опубликован на сайте Постоянного представительства Украины при отделении ООН и других международных организациях в Женеве.
Пане Голово,
Пані Заступниця Верховного комісара,
Ми вдячні Заступниці Верховного комісара за її презентацію та оновлену інформацію.
Ми цінуємо напружену роботу Моніторингової місії в Україні.
Всі доповіді, представлені сьогодні, ще раз доводять, що основною причиною катастрофічного погіршення ситуації з правами людини на тимчасово окупованих територіях України є російська агресія.
Крим – батьківщина кримськотатарського народу та українська територія — залишається відкритою раною.
Особливо боляче бачити категоричну відмову держави-окупанта — Російської Федерації дотримуватися міжнародного гуманітарного права на окупованому півострові.
Найсумніше, буквально щодня, отримувати повідомлення про те, як кримські татари і далі страждають від поліцейських рейді, обшуків, арештів.
Тривожно дізнаватися, що наших співвітчизників регулярно переслідують через фальшиві звинувачення у тероризмі та правопорушеннях, пов'язаних з екстремізмом.
Окупаційна влада не дотримується стандартів у галузі прав людини. По всьому півострову відбуваються порушення основних свобод людини, в тому числі свободи мирних зібрань, висловлювання, об'єднань, релігії та свободи пересування. У Криму відсутні незалежні ЗМІ та вільна журналістика в цілому.
Особливо неприйнятним і прикрим є те, що, незважаючи на наказ Міжнародного Суду ООН від квітня 2017 р., який був нещодавно знов підтверджений цим Судом, представницький орган кримськотатарського народу, Меджліс, залишається забороненим на півострові.
Українцям, які проживають у Криму, відмовлено у праві отримувати освіту українською мовою.
Багатьом людям, так само як і мені, заборонено жити у себе вдома, на півострові. У той же час Російська Федерація займається переселенням на територію Криму етнічних росіян десятками і сотнями тисяч.
Сьогодні повторюється трагедія кримськотатарського народу 1944 року.
Росія вперто ігнорує міжнародні організації, політичних лідерів, представників громадянського суспільства, які закликають врятувати життя незаконно заарештованих у Криму громадян України.
Олег Сенцов та Володимир Балух тримають багатомісячне голодування. Незважаючи на обіцянку, надану російським президентом, українська омбудсмен не змогла потрапити до українських громадян – політв'язнів російського режиму.
Понад 70 мешканців Криму – кримських татар, українців, представників інших національностей – позбавлені волі. У в’язниці почасти кидають цілими сім’ями: батька и сина Дегерменджи, братів Абдуллаєвих та інших.
Окупаційна влада цілком байдужа до людей в Криму, вона руйнує їх землі та довкілля. Півострів цікавить Росію лише як військовий форпост для домінування в Чорноморському регіоні.
Пане Голово,
На сході України збройні сили Російської Федерації, її інші військові та окупаційна російська адміністрація продовжують скоювати жахливі акти насильства проти мирних жителів, позбавляючи людей їх основного права – права на життя.
І за таких обставин Російська Федерація має намір провести так звані "позачергові вибори" для формування нелегітимних так званих представницьких органів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Це не що інше, як явне та навмисне порушення Росією зобов'язань як сторони Мінських домовленостей.
Доповідь про Іловайськ ще раз нагадала нам про жахливу трагедію на Донбасі в серпні 2014 року, коли російські військові цинічно розстріляли впритул оточені ними українські підрозділи під час їх виходу з оточення так званим "зеленим коридором".
Це – очевидний військовий злочин.
Шановні делегати,
Росія не хоче чути міжнародного співтовариства, навіть Міжнародного суду ООН.
У рік 70-річчя Конвенції про попередження злочину геноциду не можна дозволяти Російській Федерації, чиє керівництво має таку ностальгію за Радянським Союзом, повторювати злочини кривавого радянського диктатора Сталіна проти корінного народу Криму – кримських татар та етнічних українців з метою (я цитую Конвенцію): "повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку" .
Дякую вам.