Ескендер Барієв, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру та член Меджлісу кримськотатарського народу, взяв участь у засіданні Експертної ради з питань національних меншин та корінних народів при Представнику Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів, присвяченому підбиттю підсумків діяльності за 2025 рік та обговоренню планів роботи на 2026 рік.
У межах засідання було:
- презентовано діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за напрямом додержання прав національних меншин (спільнот) і корінних народів України за 2025;
- обговорено план роботи та пропозиції до плану на 2026 рік;
- визначено пріоритетні напрями подальшої співпраці, взаємодії, спільних завдань та ініціатив на 2026 рік;
- підбито підсумки роботи експертної ради.
Презентацію діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини представив Олександр Осіпов – Представник Уповноваженого з рівних прав і свобод, прав національних меншин, політичних та релігійних поглядів, співголова експертної ради. Він поінформував про заходи, які відбувалися протягом 2025 року за участі або підтримки Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема ініційовані національними спільнотами та присвячені важливим національним святам або трагічним датам, а також окреслив ключові проблеми та шляхи їх вирішення.
Під час обговорення плану роботи та пропозиції до плану на 2026 рік Ескендер Барієв наголосив на наступному:
- Імплементація Закону України «Про корінні народи України»
Голова Правління КРЦ наголосив на необхідності включення до плану роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини системного процесу імплементації Закону України «Про корінні народи України». Він підкреслив, що законом передбачено ухвалення підзаконних актів упродовж шести місяців з моменту його прийняття, однак у 2026 році виповниться п’ять років з дня ухвалення закону, тоді як із необхідних близько 17 підзаконних актів ухвалено лише два.
- Закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу
Барієв акцентував на необхідності завершення процесу офіційного визнання правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного кримськотатарського народу на рівні Кабінету Міністрів України. Він нагадав, що у 2023 році відповідні документи були подані, погоджені з компетентними центральними органами виконавчої влади, і в жовтні 2023 року був підготовлений проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України, який досі не підписаний, що є невиконанням законодавства України.
Також зазначив, що наявні зауваження Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації, якими Кабінет Міністрів України зобов’язано вирішити це питання. Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Меджліс кримськотатарського народу проти російської федерації» Меджліс визначається як представницький орган корінного народу, а Кабінет Міністрів України залучено до справи як третю сторону.
- Допомога звільненим політичним в’язням Криму
Окремо ним було піднято питання необхідності включення до планів роботи заходів із надання допомоги громадянам України, зокрема політичним в’язням, які звільняються після тривалого незаконного ув’язнення та стикаються з проблемами відновлення українських документів, що унеможливлює їхнє повернення до України.
- Ризик депортації після звільнення політичних вʼязнів Криму
Голова Правління КРЦ звернув увагу на практику російської федерації, яка на тимчасово окупованих територіях насильницькі натуралізувала (незаконно нав’язувала громадянство), судила людей як громадян рф, а нині позбавляє їх цього громадянства, для подальшої депортації.
Унаслідок цього після звільнення багато осіб, зокрема з числа кримськотатарського народу, можуть бути депортовані в місця народження, в країни Центральної Азії) та позбавлені можливості повернутися до Криму. У зв’язку з цим він наголосив на необхідності пошуку країни-посередника, яка могла б сприяти поверненню таких осіб на територію України.
- Участь корінних народів та національних меншин в обмінах
Також він наголосив на необхідності того, щоб під час процесів обміну військовополонених і політичних в’язнів обов’язково враховувалася присутність осіб із числа корінних народів та національних меншин.