У вівторок, 4 листопада, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Президії Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, менеджерка Зарема Барієва та менеджерка з комунікацій Тетяна Савчук провели зустріч із Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні.
Під час зустрічі експерти КРЦ розповіли про напрямки діяльності організації, зокрема про моніторинг і документування порушень прав людини та воєнних злочинів в окупованому Криму й на новоокупованих територіях Херсонської та Запорізької областей.
Ескендер Барієв підкреслив, що КРЦ уже багато років веде системну роботу — документує порушення індивідуальних і колективних прав корінного кримськотатарського народу, зокрема і на новоокупованих територіях, де компактно проживають кримські татари, кримські караїми та кримчаки.
КРЦ має власну класифікацію порушень прав людини, критерії визначення політв’язнів Криму та інтерактивну діаграму «Жертви окупації Криму», що дозволяє оперативно отримувати актуальну інформацію та комплексно аналізувати масштаби репресій.
«Наш список політичних в’язнів Криму найбільш повний, хоча не абсолютний. Адже є понад 70 кейсів, про які ми не можемо розповісти публічно за проханням рідних і знайомих жертв, щоб не наражати людей на небезпеку», — зазначив Барієв.
Він окреслив останні тенденції переслідувань в окупованому Криму та на новоокупованих територіях Херсонської і Запорізької областей. Зокрема, окупанти утримують людей у статусі інкомунікадо — коли людину викрадають, а рідні тривалий час не знають, де вона перебуває і в чому її звинувачують. Родичі затриманих усе частіше мовчать, оскільки під час обшуку окупанти обіцяють звільнення в обмін на тишу, однак цього так і не відбувається.
Говорячи про цю тенденцію, представники КРЦ закликали створити ефективний механізм оперативного реагування у випадках насильницьких зникнень. Вони наголосили, що завдяки своєчасній реакції та злагодженій роботі КРЦ вдалося звільнити або встановити місцеперебування 86 осіб із 2022 року.
Також зафіксовані перші випадки позбавлення кримських політв’язнів російського громадянства, що створює небезпеку їхньої депортації після відбуття строку покарання — зокрема до Узбекистану чи Таджикистану, де народилися депортовані раніше кримські татари.
«У 2025 росія почала позбавляти громадянства — це нова форма політичної розправи. КРЦ уже зафіксував перші випадки позбавлення громадянства політв’язнів. Такий крок створює загрозу їхньої депортації після відбуття терміну покарання до місць народження — країн Центральної Азії, куди у 1944 році було депортовано кримських татар», — пояснив Барієв.
Менеджерка КРЦ Зарема Барієва звернула увагу на те, що російська окупаційна влада продовжує практикувати масові переслідування кримських татар за різними сфабрикованими кримінальними справами.
«Ми виокремлюємо кілька основних категорій переслідувань — за так званою “справою Хізб ут-Тахрір”, “справою батальйону імені Номана Челебіджіхана”, за “держзраду”, “шпигунство”, а також випадки, що стосуються жінок, молоді, людей похилого віку, журналістів, адвокатів та інших груп», — зазначила вона.
Барієва наголосила, що, на жаль, жодна людина, засуджена у “справі Хізб ут-Тахрір”, досі не була звільнена у межах обмінів, що свідчить про цілеспрямовану дискримінаційну політику рф проти кримських татар. Через це рідні політичних в’язнів часто втрачають віру та перестають боротися, оскільки не бачать результатів.
За словами правозахисниці, дедалі частіше військових кримських татар окупанти судять за цивільними статтями, що спотворює юридичну кваліфікацію справ і дозволяє окупаційним судам уникати дотримання ІІІ Женевської Конвенції та норм міжнародного гуманітарного права. Як приклад, вона навела останню справу військовослужбовця Збройних Сил України Ескендера Кудусова, якого як цивільного незаконно засудили до 29 років і 6 місяців колонії суворого режиму.
Також під час зустрічі наголошувалося на тотальному контролі інформаційного простору в Криму — окупаційна влада забороняє більшість месенджерів і блокує зв’язок, що ускладнює комунікацію з мешканцями півострова. Натомість окупанти активно просувають новий російський месенджер MAX, намагаючись переконати населення тимчасово окупованого Криму, що це нібито безпечна альтернатива Telegram і WhatsApp.
Окремо обговорювалося питання так званої «кібератаки» на КРЦ, яку організація розцінює як спробу залякати правозахисників і зірвати роботу. Барієв пояснив, що мета цих атак полягає у трьох речах:
- Залякати сам КРЦ;
- Залякати мешканців окупованих територій, щоб вони боялися ділитися інформацією;
- Підготувати ґрунт для можливого визнання КРЦ «екстремістською» чи «терористичною» організацією та подальших переслідувань співробітників;
У підсумку зустрічі КРЦ запропонував низку напрямів для подальшої співпраці, зокрема:
- Розробку Плану дій щодо покращення становища корінних народів у регіоні ОБСЄ;
- Розробку Плану ООН гуманітарного реагування для корінних народів із територій міждержавних конфліктів;
- Сприяння залученню посередницьких країн, які межують із рф — Казахстану, Грузії та Азербайджану — для вирішення проблеми повернення політв’язнів Криму після відбуття покарання на територію України.
Ескендер Барієв підкреслив важливість координації зусиль міжнародних структур для захисту прав кримських татар.
КРЦ також звернув увагу на важливість завершення закріплення правового статусу Меджлісу кримськотатарського народу як представницького органу корінного народу України КМУ України.