У суботу, 27 вересня, Кримськотатарський Ресурсний Центр провів зустріч із представниками Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ). На заході були присутні представники Української моніторингової ініціативи Паліна Щербава та Орсе Бонев, Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв, менеджерка КРЦ Зарема Барієва та менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук.
Під час зустрічі обговорили ситуацію з порушенням прав людини в окупованому Криму та на новоокупованих територіях Херсонської і Запорізької областей, а також надали нові тенденції для підготовки наступних проміжних звітів БДІПЛ ОБСЄ, що публікуються раз на пів року.
Голова Правління КРЦ Ескендер Барієв наголосив на зростанні кількості насильницьких затримань і викрадень як у Криму, так і на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Все частіше такі випадки відбуваються без жодних документів під час обшуків або просто дорогою додому. Окупанти залякують родичів, що розголос може призвести до повної втрати зв’язку з викраденими, а адвокати, яких надають російські окупанти, «радять» іти на співпрацю із рф та не надавати інформацію правозахисникам.
«У 2025 році тривають затримання за сфабрикованими справами щодо «шпигунства», «держзради», «дискредитації армії», а також по «батальйону імені Номана Челебіджіхана» та «Хізб ут-Тахрір»., – зазначив він.
Зарема Барієва підкреслила, що якщо до 2022 року нараховувалося лише 6 справ по батальйону імені Номана Челебіджіхана, то після 2022 року відкрито 13 нових у Криму та ще 47 — у Запорізькій та Херсонській областях.
Говорячи про нові тенденції, то експерти КРЦ окреслили такі:
- Позбавлення громадянства. У Криму зафіксовані перші випадки позбавлення політв’язнів російського громадянства. Це створює небезпеку їх депортації після відбуття строку — зокрема, наприклад, до Узбекистану чи Таджикистану, де народилися депортовані раніше кримські татари.
- Проблема паспортів. рф визнає недійсними українські паспорти ув’язнених, які під час перебування у в’язниці досягли 25 чи 45 років і не мали можливості вклеїти нове фото. Так було у випадках Геннадія Лимешка та Андрія Захтея. Останньому юристи КРЦ допомогли повернутися, а ситуація з Лимешком залишається критичною.
- Смертна кара. У росії все активніше обговорюють скасування мораторію на смертну кару за «тероризм». Експерти КРЦ наголосили, що під цю статтю вже підпадають кримські татари у справах «Хізб ут-Тахрір» та «батальйону Номана Челебіджіхана», а також «Азов». Оскільки всі ці організації визнані терористичними на території рф. Це створює реальну загрозу розстрілів.
- Статус інкомунікадо. Політв’язні часто перебувають у статусі інкомунікадо— без зв’язку зі світом. Родини не отримують інформації, а дані вдається зібрати лише з альтернативних джерел. Так сталося, наприклад, з Ісмаїлом Шемшедіновим та Олександром Осадчим.
Менеджерка КРЦ Зарема Барієва також наголосила на зростанні кількості арештів жінок, переслідуванні імамів і громадянських журналістів на окупованих територіях України.
«Окупаційна влада продовжує порушувати колективні права кримських татар: скорочує години викладання кримськотатарської мови у школах за рахунок додавання російської мови, активно впроваджує російську пропаганду, організовує «кадетські класи» в кримськотатарських школах, а дітей змушують відвідувати заходи з «героями СВО». Також фіксується системне вивезення дітей із новоокупованих територій до Криму та росії», – зазначив Ескендер Барієв.
Говорячи про мобілізацію, то Голова Правління КРЦ підкреслив, що рф активізувала кампанію із залучення чоловіків на службу, підвищивши одноразову виплату до 800 тисяч рублів та пропонуючи земельні ділянки. Попри це, кількість охочих зменшується. Хоча масової примусової мобілізації наразі немає, існує небезпека її запровадження. Крім того, російська влада планує зробити призов до армії рф цілорічним.
КРЦ також звернув увагу, що окупанти використовують систему Інтерполу для переслідування кримчан за кордоном. Як наприклад, у Франції на запит ФСБ був затриманий кримський татарин Ільнур Шагаєв.
Однією із основних тенденцій правозахисники назвали той факт, що все частіше родичі не надають інформацію, втрачаючи надію на звільнення рідних чи обміни. І це не дивно, бо наприклад, по «Хізб ут-Тахрір» взагалі відсутні випадки дострокового звільнення чи обміну.
«Більше того, нам відомо про понад 70 нових кейсів затримань, але родичі просять не говорити публічно, оскільки бояться. Ми намагаємося проводити роз’яснювальну роботу, але про скільки випадків ми ще не знаємо? Точну інформацію ми отримаємо лише після деокупації територій», – пояснив Барієв.
У підсумку сторони домовилися про подальшу співпрацю, зокрема КРЦ запропонував:
- Розробити план дій ОБСЄ щодо захисту прав корінних народів у регіоні ОБСЄ.
- Провести окрему міжнародну конференцію під егідою ОБСЄ щодо захисту прав корінних народів регіонів ОБСЄ.
- Сприяти залученню посередницьких країн, які межують з рф та мають стосунок до ОБСЄ — Казахстану, Грузії та Азербайджану — для вирішення проблем із поверненням політв’язнів Криму після відбуття покарання на територію України.
Представники ОБСЄ подякували за надану інформацію та висловили готовність сприяти подальшій співпраці. Окрім того, вони наголосили на важливості посилення взаємодії у сфері збору свідчень постраждалих для підготовки звітів ОБСЄ.