3 травня у світі відзначають День свободи преси. Цей день був започаткований Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році з метою підкреслення важливості свободи слова ЗМІ в сучасному світі.
Сьогодні хочемо привернути вашу увагу до ситуації в окупованому Криму. В умовах тривалої окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, котра розпочалася у 2014 року, проблема зі свободою слова на півострові набуває широкої актуальності. російська федерація посилює тиск на проукраїнські медіа, що призвело до повної їх ліквідації.
Так, спочатку на півострові продовжували працювати професійні журналісти, але зі зростанням тиску більшість із них були змушені виїхати на материкову Україну, а хтось залишався та підпільно готував матеріали для українських ЗМІ. Внаслідок цього, на території півострова розпочала свій розвиток громадянська журналістика. Прості люди, що змушені жити в умовах тимчасової окупації, взяли в руки мобільні телефони та ввімкнули камеру, аби зафіксувати численні правопорушення щодо представників корінного кримськотатарського народу.
Російські силовики під час обшуків в будинках активістів або під час «судових засідань» в Криму могли просто вибити телефон і камеру у журналістів, котрі фіксували усе на відео. Часом окупанти до них застосовували і фізичну силу. Як інструмент тиску і розправи над активістами застосовувалося російське законодавство. Журналістів притягували до адміністративної відповідальності нібито за організацію або участь в несанкціонованому мітингу.
Уже зараз серед численних політв’язнів Кремля є низка активістів, громадянських журналістів, блогерів із «Кримської солідарності».
За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру наразі 24 кримських журналісти зазнали кримінальних переслідувань від окупаційної влади та були незаконно позбавлені волі, 16 з яких – кримські татари. Наразі 21 журналіст і громадський активіст утримуються в російських тюрмах, серед них — Азіз Азізов, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Володимир Дудка, Дмитро Штибліков, Ернес Аметов, Ірина Данилович, Марлен Асанов, Осман Аріфмеметов, Олексій Бессарабов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Османов, Рустем Шейхалієв, Сейран Салієв, Сергій Цигіпа, Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Владислав Єсипенко, Вілен Темерʼянов, Геннадій Осьмак. Ще троє — Наріман Джелял, Микола Семена й Наріман Мемедемінов — були звільнені в межах обмінів або після завершення терміну ув’язнення.
Як бачимо, півострів перетворили на територію беззаконня з найменшим рівнем свободи слова.
Повномасштабне вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року ознаменувало новий етап жорстоких репресій проти незалежної журналістики в Україні. Від початку російського вторгнення, за даними Національної спілки журналістів України, окупанти вбили понад 100 українських та іноземних медійників. Численні регіональні медіа на тимчасово захоплених територіях змушені були припинити роботу через погрози, знищення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації.
Кримськотатарський Ресурсний Центр закликає міжнародне співтовариство продовжувати посилювати тиск на державу-окупанта, щоб наші співвітчизники могли продовжувати свою професійну діяльність.