У середу, 25 вересня, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв взяв участь у експертному обговоренні на тему: «Незаконно засуджені Росією: як повернути їх додому?».
Учасники дискусії обговорили стратегії звільнення незаконно засуджених в росії українців внаслідок російсько-української війни. Зокрема, вони зосередилися на таких питаннях:
- Яких умов мають дотримуватися держави в процесі обміну, щоб цей обмін не порушував права людини?
- Чи достатня законодавча база України для обмінів, або необхідні зміни?
- Чи може підготовка обмінів бути публічною?
- Якими мають бути стратегії звільнення незаконно засуджених в росії українців внаслідок російсько-української війни?
Голова Правління розповів про діяльність Кримськотатарського Ресурсного Центру у сфері документування порушень прав людини в окупованому Криму та на новоокупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Зокрема, він зазначив про таку негативну тенденцію, як неповідомлення про злочини окупантів.
«Родичі викрадених чи затриманих людей на окупованих територіях намагаються приховати і не надавати не просто навіть документи, а взагалі не інформувати правозахисників про дії рф», – зазначив Барієв.
Ця тенденція з’явилася через те, каже експерт, що російські силовики обіцяли звільнити людину, якщо його або її родичі будуть мовчати. Крім цього, багато родичів думають, що інформація про порушення прав політв’язнів ніяк не дозволить пришвидшити звільнення цих людей.
Ескендер Барієв зазначив декілька передумов звільнення політичних вʼязнів:
- Перше – відповідне рішення міжнародних організацій. Наприклад, у 2019 році звільнення наших громадян якраз таки було пов’язане з рішенням Міжнародного морського трибуналу.
- Друге – публічність політв’язня. Як показує практика, звільняють насамперед найвідоміших та токсичних політвʼязнів. Чим більше про політв’язнів говорять, тим вищі їхні шанси на свободу.
- Третє – вигода для кремля. Мається на увазі, коли москва зацікавлена у звільненні росіян, які перебувають під арештом в Україні, в США або в інших країнах. Такий обмін може бути і заради пом’якшення санкцій або для отримання дозволів продавати природні ресурси.
«Окрім цього, важливо, щоб була оперативна реакція на порушення прав людини від профільних міжнародних структур. Наприклад, у 2022 році, коли були масові викрадення людей на окупованій частині Херсонської області. Ми своєчасно і надавали публічну інформацію, і зверталися до робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень, що принесло свої результати, коли через деякий час людей звільняли або хоча б було зрозуміло, де вони знаходяться», – додав він.
Експерт нагадав про важливість кампанії «Аталик’» («Хрещений батько»), розпочатої Міжнародним рухом за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA та Кримськотатарським Ресурсним Центром. Він пояснив, що в рамках цієї ініціативи українські парламентарії, а також депутати Європарламенту та національних парламентів країн Європи можуть взяти шефство над кримчанами, які зазнали арештів або переслідувань з боку російських окупантів.