Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) оголосив, що 25 червня відбудеться ще одне засідання, на якому буде розглянуто кілька міждержавних справ, зокрема тих, що стосуються Криму.
Чому це важливо — розповідає Юристка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких.
Експертка зазначила, що на засіданні мова йтиме про дві справи: одна з них — об’єднані заяви, подані у 2014-2015 роках, а інша — подана у 2018 році. Попередні засідання щодо цих справ вже відбувалися, і ЄСПЛ вже прийняв рішення про часткову прийнятність претензій України, визнавши більшість із них прийнятними. Це є частиною звичайної практики, коли суд не задовольняє позов повністю, але більшість статей, на які скаржилася Україна, були визнані прийнятними. Друге слухання у цій справі вже відбулося, і справа розглядалася по суті.
“Особлива важливість цієї справи щодо Криму полягає у тому, що ще на етапі розгляду заяви про прийнятність було встановлено, що Російська Федерація з 27 лютого 2014 року здійснює ефективний контроль над територією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, застосовуючи своє власне законодавство на території півострова. Таким чином, суд визнав, що за всі події, які відбувалися після цієї дати, відповідальність несе Російська Федерація.” — зазначила Коротких.
Кортких розповіла, що справи стосуються загальної практики переслідувань та порушень прав людини, включаючи політично мотивоване переслідування на півострові, а також незаконне переміщення засуджених громадян України на територію Росії. Варто зазначити, що у травні Комітет ООН з прав людини виніс рішення, визнавши незаконне переміщення громадян України з Криму на територію Росії порушенням пакту. ЄСПЛ, швидше за все, займе схожу позицію.
В рамках цих двох справ, додала експертка, Україна скаржиться на порушення цілої низки статей Європейської конвенції з прав людини, включаючи право на життя, справедливий суд, заборону нелюдського поводження та тортур, право на свободу та безпеку, повагу до приватного і сімейного життя, свободу вираження думки та колективні права, такі як право на освіту.
Розгляд міждержавної справи також є важливим, оскільки ЄСПЛ не розглядає індивідуальні скарги, що стосуються Криму, до винесення рішення у міждержавній справі.
“Тобто всі ті заяви, які подавали жертви і з допомогою Кримськотатарського Ресурсного Центру й інших правозахисних організацій, вони всі в Європейському суді стоять на паузі. У 2019 було зроблено запит майже по всім кримським справам і КРЦ надавав відповідну інформацію у наших справах, які ми ведемо, і ми можемо очікувати що після ухвалення рішення в червні, суд почне розглядати індивідуальні скарги і виносити рішення у цих справах”, — наголосила Коротких.
Кортких додала, що до ЄСПЛ подано більше 10 індивідуальних справ щодо заборони Меджлісу кримськотатарського народу. Червневе засідання важливе, оскільки у січні Міжнародний Суд ООН виніс невтішне рішення щодо справи про порушення конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, не визнавши заборону представницького органу корінного народу на півострові дискримінацією. Однак, зберігається надія, що ЄСПЛ винесе інше рішення, враховуючи індивідуальні скарги конкретних людей, які зазнали переслідування, тиску або порушення прав у зв’язку із забороною Меджлісу в Криму.
Ми продовжуємо спостерігати за розвитком цієї справи і очікуємо на рішення найближчим часом.