25 квітня 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань». Експертка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких прокоментувала обурення, яке викликало прийняття закону.
«Ухваленні Верховною Радою зміни до Кодексу законів про працю України по суті ставлять поза законом будь-які контакти з людьми, що проживають на окупованій території України, а також і з ВПО. Фактично це є дискримінаційна норма, яка не має нічого спільного із захистом національних інтересів і яку пропонується розповсюдити на всі сфери економічної діяльності та форми власності», – пояснює вона.
Серед проблем закону вона виділяє те, що немає законодавчо визначеного поняття «зв’язки з фізичними особами, місце постійного проживання (перебування, реєстрації) яких знаходиться на території держави-агресора або тимчасово окупованій території України», що створює юридичну невизначеність.
«Я переконана, у кожного українця є принаймні один знайомий, який знаходиться на окупованій території, що теоретично, також можна трактувати, як зв’язок з фізичною особою. По-друге, ухвалюючи подібні норми ми створюємо умови, коли з одного боку люди в окупації відчуватимуть до себе недовіру, а себе – другосортними, що негативно впливатиме на їх сприйняття України в цілому, а з іншого ми стимулюватимемо людей з підконтрольної території України розривати всі зв’язки з людьми в окупації. Давайте не забувати, що багато корисної інформації, в тому числі для виконання операцій Силами оборони України, ми отримуємо якраз таки завдяки «зв’язкам з фізичними особами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України», – пояснює вона.
Вона додала, що, на її думку, цей закон суперечить офіційній політиці держави, щодо підтримки громадян, які залишаються в окупації та політиці реінтеграції окупованих територій.
«І я вже мовчу про ВПО, які й так постійно стикаються з купою проблем, в тому числі й з працевлаштуванням. Боротьба із зрадниками й колаборантами це завдання органів досудового розслідування та прокуратури, а не працедавців, тому у такій редакції Закон не може бути підписаний Президентом», – підсумувала вона.