29 січня у Апеляційному військовому суді у Власісі кримські політвʼязні Осман Аріфмеметов і Яшар Муєдінов виступили з останнім словом під час заключної частини судового розгляду. Про це юристка Ліля Гемеджі повідомила «Кримській солідарності».
«Які непроцесуальні відносини пов’язують суддів і слідчих ФСБ, що перші приймають від останніх лише на чесному слові?», – заявив Осман Аріфмеметов.
Виступ Аріфмеметова тривав 15 хвилин, під час якого від відмітив упереджене ставлення суду до усіх фігурантів справи.
«Їхнє вузьке мислення навіть не здатне було замислитися над питанням: «Чому ці хлопці так стараються? Адже вони прекрасно розуміють, яким буде підсумок». Так ось я відповім. Річ у тім, що у нас є почуття відповідальності за наш народ. Почуття відповідальності – емоційний стан людини, який штовхає до роздумів над пошуком шляхів розв’язання проблем, що турбують її. Ми обмежені прийнятим ненасильницьким методом боротьби, але не обмежені в способах і формах у рамках цього методу. Так, одним зі способів є боротьба в правовому полі», – розповів він.
Він також пояснив, що він та його правоохоронці проводили детальне дослідження та аналіз слідчих дій для того, щоб показати російському суспільству і міжнародній спільноті, «як куховарять справи».
«Нехай світ побачить, як ФСБ фальсифікує докази в боротьбі з інакомисленням. Як прокурори і судді пособничають у фабрикації справ. Силові структури, влада і ЗМІ намагаються нас виставити як небезпечних злочинців. Тим самим виправдати свої репресії в очах міжнародної спільноти», – пояснив він.
Він додав, що суд діє непрофесійно й базує обвинувачення на чутках, нечітких заявах, неправильно виконаних слідчих процедурах.
«Що це за свідки? Чому судді їм вірять? Чому судді перетворилися на бабусь біля під’їзду і обговорюють чутки? Чому вірять слідчим, прокурору та їхнім свідкам? А нам і нашим свідкам не вірять. Де ж рівність сторін? Де презумпція невинуватості? Де принцип верховенства права? Уже давно для російської системи суддівства чужі перераховані принципи», – заявив він.
Осман висловлює свої переживання стосовно того, що до кримськотатарських політв’язнів ставляться як до терористів.
«Ніхто не розбирається в справі. Лише дивляться на рішення суду. Хоча ми нікого не вбивали. Від нас ніхто не постраждав. Ми не терористи і не злочинці. Ми жили за принципом «немає чужого болю», приносили користь суспільству. За кухонні розмови і читання книжок із самого першого дня до нас ставляться як до терористів. Утримуєте в тюрмах, у нелюдських умовах, порушуючи всі свої договори, зокрема IV Женевську конвенцію. Через таке ставлення вже загинув фігурант нашої справи Гафаров Джеміль. Серед літніх фігурантів є хворі, які потребують невідкладної медичної допомоги, перенесли інсульти», – додає він.
У підсумку політв’язень подякував усім, хто підтримував його, і окремо адвокатам та журналістам.
Яшар Муєдінов, зі свого боку, закликав припинити репресії в Криму.
«Після темряви завжди приходить світло. Всі ми ходимо під Господом Богом», – підсумував активіст.
Руслану Сулейманову суд відмовив у цьому праві через його бажання говорити кримськотатарською мовою, а Рустем Шейхалієв не зміг виступити через технічні неполадки у відеоконференцзв’язку.
Судове засідання відбувалося через відеозв’язок, однак він постійно переривався, і суддя ухвалив рішення перенести засідання на 1 лютого.
Нагадаємо, що 27 березня 2019 року російські силовики в окупованому Криму провели масові обшуки в 26 будинках кримських татар. У деяких активістів вилучили літературу, яку, за даними «Кримської солідарності», силовики самі і підкинули. Крім книг і брошур, у людей вилучали телефони, планшети, ноутбуки, паспорта. Силовики поводилися грубо. Повідомляється, що вони застосовували фізичну силу щодо затриманих. У будинки заходили у взутті. Адвокатів, які приїхали на місце проведення обшуків, не допускали до підзахисних. За результатами було затримано 20 осіб, яких підозрюють в причетності до забороненої в рф організації «Хізб ут-Тахрір». 28 березня затримали ще трьох кримськотатарських активістів, в будинках яких в їх відсутність були проведені обшуки. 27-28 березня окупаційний суд заарештував всіх 23 затриманих після обшуків кримськотатарських активістів. Їм обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою. Згодом всім фігурантам «справи» неодноразово продовжували термін арешту.