Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Людмила Коротких під час пленарної сесії ІІІ Додатковій нараді ОБСЄ з людського виміру розповіла про дискримінаційну політику росії на окупованих українських територіях, особливо щодо корінних народів.
Повний текст виступу
Шановні учасники!
Як відомо, кримськотатарський народ та проукраїнські активісти виступили проти окупації Криму в 2014 році. Для подолання ненасильницького опору окупаційна влада розгорнула кампанію з їх переслідування та створення образу «внутрішнього ворога».
Під виглядом боротьби з екстремізмом у 2016 році Верховний суд Російської Федерації визнав Меджліс кримськотатарського народу – представницький виконавчий орган корінного народу України – екстремістською організацією та заборонив його діяльність. У квітні 2017 року Міжнародний суд ООН виніс проміжне рішення, яким зобов’язав Росію відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. Однак Російська Федерація досі не виконала це рішення.
Де-факто влада активно використовує всі інструменти тиску: незаконні затримання, арешти, обшуки, порушення сфабрикованих адміністративних і кримінальних справ, погрози, побиття, тортури, насильницькі викрадення. Всі ці злочини мають системний характер.
У відповідь на це представники корінного кримськотатарського народу почали формувати неформальні мережі та розвивати незалежну громадянську журналістику.
Єдиним доступним засобом громадянської активності для мешканців Криму є культурні ініціативи, але навіть такі заходи не є безпечними.
26 червня був День кримськотатарського національного прапора. Напередодні активістів звинуватили в організації публічного заходу без узгодження і оштрафували лише за демонстрацію кримськотатарського прапора. Це звичайна практика, коли напередодні Дня кримськотатарського прапора кримськотатарські активісти отримують попередження від окупаційної влади Криму про неприпустимість порушення «закону про протидію екстремізму».
Ця дискримінаційна політика по відношенню до корінного кримськотатарського народу є продовженням геноциду, який Радянський Союз вчинив проти кримських татар у 1944 році. І це політика поляризації суспільства, де етнічна та релігійна приналежність стане визначальним фактором, що значно ускладнює збереження досягнутого прогресу в толерантному ставленні різних етнічних та релігійних груп Криму одна до одної.
Роль громадянського суспільства у боротьбі з дискримінацією та нетерпимістю важко переоцінити. Наприклад, Кримськотатарський Ресурсний Центр у своїй діяльності використовує такі підходи, як громадянська неформальна освіта, проведення інформаційних кампаній, національна та міжнародна адвокація тощо. Зокрема, за час своєї діяльності з 2015 року КРЦ провів 8 літніх таборів та 7 Академій публічної дипломатії, охопивши таким чином неформальною освітою понад 350 осіб. Інформаційні кампанії, спрямовані на розвінчання російської пропаганди та подолання стереотипів про кримських татар і Крим загалом, охопили понад 35 мільйонів людей. До універсальних і спеціальних механізмів захисту прав людини було подано десятки заяв, скарг і повідомлень. Вагомим внеском КРЦ є надання інформації адвокатам України у справі «Україна проти Росії» в Міжнародному суді ООН для формування позиції щодо порушення КЗРД, а також надання свідчень для Офісу Прокурора МКС.
І нам дуже потрібна підтримка наших іноземних колег, адже їхній досвід, як позитивний, так і негативний, може посилити нашу роботу та захистити наших людей, які продовжують зазнавати дискримінації на окупованих Росією територіях.
Дякую за увагу!