Ірина Данилович не отримує ліки і скаржиться на те, що адміністрація СІЗО-1 у Акмєсджіті (Сімферополі) не передає її листи адвокатці і не повертає збірку віршів. Про це її батько Броніслав Данилович повідомив «Кримській солідарності».
Данилович надіслала декілька скарг на ім’я «прокурора» Республіки Крим Олега Камшилова.
«У СІЗО, як і в звичайному житті, є особлива категорія людей, які настільки підносять себе вище за будь-який закон у своїй безмежній владі. А якщо з’являється вискочка, яка вирішила, що в СІЗО у неї є якісь права, то існує дуже простий спосіб змусити вискочку замовкнути. Для цього достатньо ігнорувати всі її звернення, а заяви до вищих органів знищувати, а не відправляти адресату», – написала Ірина Данилович.
Своїй адвокатці Оксані Железняк вона написала шість листів про свій стан здоров’я, але за три місяці дійшов тільки один.
«Вони не надсилалися цілеспрямовано з метою приховати недбалість з боку співробітників МСЧ-91 і, безпосередньо, начальника медсанчастини Ігоря Царькова, яка призвела до незворотних наслідків для мого здоров’я, а також приховує реальні дані про моє самопочуття і симптоматику», – переконана Ірина Данилович.
З березня по червень Ірина Данилович просила у начальника О.В. Луценко зробити дзвінок батькові. Прохання було проігнороване. Також вона просила сказати її батькам, що потрібно передати ліки, призначені лікарем, на що їй відповіли, що їй треба «продовжувати писати листи, а не наполягати на дзвінку».
Книгу Данилович, збірник віршів Віри Полозкової «Осточертение», який вона ще в грудні минулого року віддала для постановки штампа цензури, так і не повернули, і звернення до Луценка, начальника СІЗО-1 Віктора Харченка та уповноваженого з прав людини ОНК знов не допомогло.
Журналістка вимагає перевірку і притягнути винних до відповідальності.
Нагадаємо, що 29 квітня в окупованому Криму у селі Владиславівка під Феодосією російські силовики провели обшук у будинку громадянської журналістки Ірини Данилович, після якого жінку затримали.
22 березня Ірина Данилович оголосила сухе голодування доти, поки їй не забезпечать «нормальне медичне лікування або до своєї смерті». На цей крок вона пішла «на знак протесту проти знущання з неї з боку адміністрації СІЗО через ненадання медичної допомоги».
4 квітня керівництво СІЗО пообіцяло надати Ірині можливість пройти обстеження, після чого активістка припинила голодування, проте на сьогоднішній момент ніякого лікування їй не надали.