Повний текст заяви:
СЕСІЯ III: Реагування на грубі порушення міжнародного права в галузі прав людини під час кризи.
Протягом останніх двох днів ми обговорювали жахливі злочини, катування та жорстоке поводження, які відбуваються в різних країнах регіону ОБСЄ. У такий спосіб авторитарні уряди намагаються зміцнити свою владу та придушити будь-які прояви громадянської активності. Такі дії активізуються під час міжнародних збройних конфліктів. Наприклад, у Криму сьогодні вранці пройшов обшук в активіста кримськотатарського народу, правозахисника Абдурешита Джепарова. Сьогодні в Криму людей зупиняють на вулицях без будь-якої причини.
Наше спільне завдання – не лише документувати та фіксувати такі випадки, а потім розповідати про них один одному на таких заходах. Ми повинні вжити справді дієвих і ефективних заходів для притягнення до відповідальності, встановлення істини та відновлення справедливості.
У цьому контексті важливою є співпраця з міжнародними та регіональними, а також зі спеціальними механізмами захисту прав людини, такими як договірні органи ООН, спеціальні процедури, механізми Ради Європи. Наша організація має позитивний досвід такої співпраці, коли завдяки нашому втручанню було врятовано життя людей.
У цьому контексті важливою є співпраця з міжнародними та регіональними, а також зі спеціальними механізмами захисту прав людини, такими як договірні органи ООН, спеціальні процедури, механізми Ради Європи. Наша організація має позитивний досвід такої співпраці, коли завдяки нашому втручанню було врятовано життя людей.
Несвоєчасне та недостатнє реагування на порушення прав людини в окупованому Криму призвело до ще більшої жорстокості у вигляді військових злочинів та злочинів проти людяності в Україні у 2022 році та триває зараз. З 2018 року Кримськотатарський ресурсний центр працює над притягненням до індивідуальної відповідальності осіб, винних у грубих порушеннях прав людини. Зокрема, про введення персональних санкцій законом, подібним до закону Магнітського.
У 2020 році наші експерти розробили Класифікацію осіб, винних у порушеннях прав людини в окупованому Криму, яка у вигляді схеми представлена на сайті Кримськотатарського ресурсного центру. Сьогодні ця класифікація включає 9 класифікаційних ознак і охоплює 166 осіб. Ми надіслали відповідний перелік із супровідною документацією до 6 країн: США, Естонії, Великої Британії, Канади, Литви та Латвії, а також Європейського Союзу, які мають відповідні норми у своєму законодавстві.
Безумовно, створення спеціального трибуналу є необхідним, і ми не пропонуємо замінити розслідування злочинів російських військових в Україні введенням персональних санкцій. Однак запровадження персональних санкцій сприятиме швидкому відновленню правосуддя для жертв цих жахливих злочинів і діятиме як стримуючий фактор для продовження такої практики.
Тому я закликаю всіх присутніх тут представників країн активізувати роботу в цьому напрямку на національному рівні. Ми готові долучитися до таких заходів і надати зі свого боку всі наявні матеріали.
Участь у заході відбувалася за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.