Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в інтерв’ю Українському радіо розповів про інформаційно-адвокаційну кампанію «Повернемо назви — повернемо Крим».
«Кампанія «Повернемо назви — повернемо Крим» має поінформувати українське суспільство, що населені пункти півострова мають назви, які є або комуністичними, або колоніальними. Загалом у Криму були три великі хвилі перейменувань: перша — після анексії його Російською імперією в 1783 році, аби знищити причетність корінних народів до цієї території, друга — з 1921 до 1944 року, коли Ялту намагалися перейменувати на Красноплот, третя — після депортації кримськотатарського народу в 1944 році. Більшість населених пунктів перейменували у 1945-1948 роках. Відтак є багато однакових назв у різних районах, щоб знищити згадку про історію, легенди чи мовний акцент», – пояснив експерт.
Барієв додав, що це питання порушували і в часи коли Україна повністю контролювала Крим. Однак більше про це почали говорити з 2014 року. Голова Правління КРЦ наголошує, що відновлення історичних назв — це не просто відновлення справедливості. Це інструментарій деокупації.
«Для реалізації цієї ініціативи існує законодавча база України. По-перше, закон про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, ухвалений у 2014 році. Там йдеться, що за зверненням депортованих народів можуть відновлювати історичні назви, перейменовані після депортації. По-друге, закон про «декомунізацію» та постанова Верховної Ради 2016 року про перейменування 70 назв, пов’язаних із комуністичним режимом, що стане можливим після деокупації. По-третє, закон про корінні народи, в якому прописано, що Уряд разом із представницьким органом корінних народів подає до Верховної Ради відповідний проєкт постанови», – підкреслив Барієв.