У п’ятницю, 3 вересня, Кримськотатарський Ресурсний Центр в Українському кризовому медіа-центрі провів пресконференцію на тему: «Жінки Криму – жертви окупації», присвячену 40-річчю із дня вступу у силу Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
Спікерки:
Зарема Барієва – менеджерка КРЦ
Людмила Коротких – менеджерка КРЦ
Тетяна Подворняк – менеджерка із комунікацій КРЦ
Гульнара Абдуллаєва – історикиня
Еміне Авамілєва – адвокатеса
«У 1979 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Цей міжнародний договір вступив у силу рівно сорок років тому – 3 вересня 1981 року. Не зважаючи на те, що Конвенція була прийнята 40 років тому, вона залишається актуальною і сьогодні, адже щодня ми зіштовхуємося із різними проявами дискримінації щодо жінок. Свою увагу безпосередньо ми хочемо зосередити на ситуації, яка відбувається в окупованому Криму», – відзначила Подворняк.
Менеджерка із комунікацій КРЦ підкреслила, що після окупації Криму Росією у 2014 році, сотні активістів потрапили під репресії за свою громадянську позицію. Спершу, це були лише чоловіки. Однак російська влада не зупинилася і почала обмежувати права жіночої частини населення півострова.
Людмила Коротких детально зупинилася на Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та пояснила її важливість.
«Ухвалення у 1979 році ГА ООН Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок стало результатом більш ніж 30-річної роботи Комісії ООН зі становища жінок у справі захисту і розвитку прав жінок у світі і сприянні їх дотриманню», – сказала вона.
«Коли ми говоримо про жінок окупованого Криму, а особливо про представниць корінного кримськотатарського народу, нам важливо усвідомлювати, що вони піддаються множинним формам дискримінації. Оскільки ці жінки зазнають дискримінації і за гендерною, і за етнічною, і за релігійною ознаками. Це важлива проблема, яка потребує великої уваги», – додала Коротких.
Гульнара Абдуллаєва звернулася до історії та прослідкувала, яка ж була роль жінок у кримськотатарському національному русі. Бо насправді жіноча половина населення брала активну участь у цьому процесі.
«Аналізуючи всю історію кримськотатарського народу, це, напевно, вперше, коли кримськотатарські жінки стикаються з дискримінацією в окупованому Криму. Адже завжди кримськотатарські жінки відігравали важливу роль. Вони були не тільки матерями, дружинами або сестрами, а були повноправними членами суспільства », – сказала вона.
Менеджерка КРЦ Зарема Барiєва звернула увагу на сучасні реалії в окупованому Криму та розповіла про переслідування жінок за свою громадянську позицію.
«Сотні жінок та дівчат піддалися переслідуванням та дискримінації. Найбільш вразливою групою на півострові залишаються сім'ї політичних в'язнів Кремля, які залишилися без чоловічої підтримки: 64 дружини, 119 матерів, 98 дочок», – сказала менеджерка КРЦ.
За словами Барієвої, негативною тенденцією стало переслідування активісток Криму. Із 2014 року КРЦ були зафіксовані наступні порушення прав жінок:
18 обшуків;
3 спроби притягнення до кримінальної відповідальності;
2 заочних арешти;
21 адміністративна справа;
5 притягнень до кримінальної відповідальності;
1 насильницьке зникнення;
2 випадки тиску на адвокатів.
Крім цього, було зафіксовано 12 загиблих жінок за період окупації Криму.
Барієва додала, що у зв'язку із рішенням від 26 квітня 2016 року про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборону його діяльності в РФ, були порушені права 4 членкинь Меджлісу кримськотатарського народу, а також понад 200 членкинь із системи місцевих і регіональних Меджлісів кримських татар.
Крім цього, унаслідок окупації Криму 26 делегаток Курултаю кримськотатарського народу мають обмеження у реалізації представницьких функцій, оскільки існує загроза їх подальшого переслідування.
Кримська адвокатеса Еміне Авамiлєва на власному досвіді розповіла про те, як дискримінують жінок в Криму. Вона зазначила, що починаючи із 2014 року їй системно вручають застереження «Про неприпустимість порушення закону» через її діяльність.
Людмила Коротких наголосила на важливості подібних досліджень. Менеджерка КРЦ розповіла про те, які механізми можна використовувати для захисту прав жінок та про роботу Кримськотатарського Ресурсного Центру у цій сфері.
«Кримськотатарський Ресурсний Центр системно вивчає та аналізує ситуацію з порушенням прав жінок в окупованому Криму. Ми фіксуємо усі випадки дискримінації на півострові та інформуємо міжнародне суспільство про це. Ми системно надсилаємо звіти та доповіді профільним інститутам та механізмам таких міжнародних організацій, як ООН та ОБСЄ. При чому, ми не просто надаємо інформацію, а й пропонуємо конкретні кроки для покращення становища жінок в Криму», – зазначила вона.
Коротких підкреслила, що у червні Кримськотатарський Ресурсний Центр підготував доповідь «Переслідування і насилля по відношенню до жінок в окупованому Криму», яка була представлена в рамках дня загальної дискусії на тему "права корінних жінок та дівчат" під час засідання 79-ї сесії Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок, а також опублікована на його сайті.