Голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в інтерв’ю Gazeta.ua розповів про те, як активісти з числа внутрішньопереміщених осіб відіграють значну роль в розбудові України та чому виникають конфлікти між громадами та активістами переселенцями. Обговорюючи ці питання, експерт підкреслив, що саме від єдності материкових українців залежить деокупація Криму.
.830_545.jpg)
"Активізм є процесом інтеграції переселенців у громаду. ВПО, які приїжджають в нові місця є людьми зі "свіжим поглядом", вони більш уважні до деяких деталей, звертають більше уваги на наявні проблеми та знаходять більш нестандартні шляхи їх вирішення", – розповів Барієв.
Експерт підкреслив, що у частини переселенців є розуміння того, що окупація Криму та війна на Донбасі закінчаться, якщо українське суспільство стане політично зрілим, більш єдним. А тому, саме від єдності материкових українців залежить деокупація Криму.
Між громадами та активістами переселенцями іноді виникають конфлікти. Як пояснив голова КРЦ, інтеграція людини в нове для неї суспільство – це завжди складний процес. Різні громади мають різні ментальні особливості, звичаї та традиції. Багатьох жителів міст, куди приїхали ВПО, влаштовував той побут і те життя, яким вони жили весь цей час, а багато ВПО – це активні люди, які починають змінювати звичний хід речей, через що спалахує конфлікт.
"Щоб переселенці та громади, в які вони приїхали, навчилися жити в злагоді має пройти певний час. Щоб пришвидшити його активісти-переселенці мають показати позитивний результат. Коли громада побачить, що від діяльності активіста, що приїхав з окупованої території більше користі, то більшість проблем та конфліктних ситуацій зникне. Активісти будуть легше знаходити спільну комунікацію з органами влади, завоюють авторитет і будуть лідерами в своїй громаді", – додав він.
Ескендер Барієв відповідаючи на питання, скільки людей повернеться до Криму, зазначив, що для ефективної деокупації необхідно, аби в Крим повернулися всі переселенці. Адже кримчани мають досвід життя в Криму, знають специфіку регіону, в якому живуть. Вони знають, як ефективно вести на півострові підприємницьку та активну громадську діяльність, знають ментальність своїх земляків.
"Їм, скоріш за все, теж доведеться проходити процес реінтеграції в кримське суспільство, бо РФ 7 років тримає півострів під своїм військовим контролем. До того варто не забувати, що російський вплив розповсюджується і на психологію кримського суспільства. Однак, через вищесказані аспекти, це буде простіше. Вони все одно будуть своїми. Вони легко інтегруються в суспільство і принесуть на півострів, я б назвав це українськістю, проєвропейським мисленням. І це буде перший посил кримчанам, що зараз живуть на півострові, до реінтеграції", – підкреслив експерт.