У наступній історії в рамках проекту «Заручники окупації» ми б хотіли познайомити вас з родиною справжніх кримськотатарських і українських патріотів. Муртаза і Фатіме Османови не змирилися з окупацією Криму і разом з дітьми виїхали на материкову частину України. На новому місці сім’я активно зайнялася волонтерством. Дочки Муртази і Фатіме допомагали українській армії, а син воював на сході країни, захищаючи територіальну цілісність України. Однак цього року (після написання матеріалу) в родині Османових сталося горе – у них загинув син. Команда Кримськотатарського Ресурсного Центру висловлює щирі співчуття! Allah rahmet eylesin!
Родина Османових виїхала з Криму у лютому 2015 року. Патріотизм та скромність – головні особливості цієї кримськотатарської сім’ї. На ділі вони неодноразово доводили та продовжують доводити свою тверду проукраїнську позицію, де інтереси народу та держави стоять на першому місці.
Фраза «діти – дзеркало батьків» яскраво відображає історію родини Османових. Вже через декілька місяців після переїзду на материкову частину України син пана Муртази та пані Фатіме відправляється на схід країни захищати територіальну цілісність України та бере активну участь у бойових діях. Їх середня донька активно займається волонтерством та допомагає українським військовим. Пані Фатіме жартома каже, що їх доньку оператори у відділенні пошти знали в обличчя, бо та регулярно відправляла посилки нашим військовим. Молодшу ж доньку Османових в Криму виключили з коледжу – через те, що вона не отримала російське громадянство.
«У переліку студентів навпроти її прізвища було написано «іноземка», у неї єдиної…», – згадує мати та іронізує, що вона стала «іноземкою» на своїй ж Батьківщині.
Кожна історія, яку розповідає пані Фатіме, пронизує до глибини душі, і так яскраво характеризує патріотичність та світлі наміри цієї родини. Так, наприклад, влітку 2014 року жінка закатала понад 700 банок аджики. Не для себе. Чекали українських військових восени.
«Ми дуже чекали та вірили, що восени прийдуть наші військові. Ми підготувалися. Думали, що в перший час зможемо годувати їх закатками і коржиками», – ділиться спогадами пані Фатіме.
Крім того, родина до останнього не користувалася російською валютою та не міняла українські номери.
У Криму пані Фатіме до 2000-го року працювала вчителем математики у кримськотатарській школі. Але після переїзду подружжя Османових для забезпечення сім’ї перекваліфікувалися у малярів. Хоч і було важко, але вони не скаржаться, багато працюють, мріють про свій куточок і вірять, що ще обов’язково повернуться на Батьківщину – в Крим.
Керівник проекту: Зарема Барієва
Фото: Ельвір Сагірман
Текст: Ельвір Сагірман
Нагадаємо, що 26 лютого в Києві відбулася презентація альбому та виставки-експозиції “Заручники окупації”, яка розповідає про долю 20-ти кримськотатарських сімей після анексії півострова. 10 березня виставка відкрилася у Вінниці. Також презентація проекту планується у Львові і Дніпрі.
Проект реалізований Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.