30 квітня Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець порадив українцям на окупованих територіях брати російські паспорти, щоб вижити.
«Я б порадив брати російський паспорт, все ж таки для себе прийняти рішення вижити. Це найголовніше. Ми розуміємо, що це відбувається під тиском, фізичним тиском. Тому взяти паспорт, вижити, дочекатись, коли ми звільнимо цю територію. Після цього, зараз напрацьовується відповідний закон, офіційно відмовитись від цього паспорту і повернутись до нормального життя», – пояснив він.
Натомість , віцепремʼєр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук рекомендувала не брати російські паспорти на тимчасово окупованих територіях, за можливості виїхати звідти і чекати на Збройні Сили України.
«Мої рекомендації українцям на ТОТ залишаються незмінними: російські паспорти не брати, з окупантами не співпрацювати, по можливості виїхати, чекати ЗСУ», – підсумувала Верещук.
Чому українські високопосадовці розійшлися у думках та які можуть бути наслідки отримання російського паспорту на окупованих територіях?
Як зазначає адвокат, юрист Кримськотатарського Ресурсного Центру Володимир Ляшенко, немає однозначно вірної відповіді на питання «брати чи не брати» і будь яка ситуація залежить від конкретних життєвих обставин. Але в кожному конкретному випадку треба чітко оцінювати ризики, які очікують людину у разі отримання нею незаконного російського паспорту. І це ризики не від України, а від окупанта.
«Найкращим варіантом, звичайно, є саме пропозиція: не брати, виїхати і вірити в ЗСУ! Але, на жаль, реалії життя з 2014 року показують, що не всі можуть обрати цей варіант і деякі в силу життєвих обставин змушені залишитися на тимчасово окупованій території, і тому змушені заради виживання якимось чином «легалізувати» своє існування на цій території за «законодавством» окупанта», – додав він.
Юрист пояснив, що якщо немає можливості виїхати, то все ж таки радив би намагатися отримувати не російські «паспорти», а російські «документи», які дозволять проживати на цій території без порушень «окупаційного законодавства», але не отримуючи «паспорт», наприклад, «посвідки на постійне проживання».
«Це дозволить певною мірою захиститися від свавілля окупантів і, зокрема для чоловіків, від можливості бути мобілізованим в лави окупаційної армії. Отримувати російські «паспорти» – це, на мою думку, найгірший варіант розвитку подій з точки зору безпеки, бо тоді росіяни будуть вважати власника такого паспорта «своїм громадянином» з усіма наслідками. Тобто, наприклад, чоловіки з такими «паспортами» дуже швидко можуть опинитися в лавах окупантської армії, а доля окупантських вояків загальновідома. Більш того, окупантська влада може просто заборонити власникам російських «паспортів» виїжджати за межі «території росії», і тоді ці люди втратять можливість покинути як окуповані території так і територію росії», – відзначив експерт.