15 жовтня у Страсбурзі пройшла 47-ма сесія Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, присвячена захисту культурної спадщини України в умовах російської агресії. Під час цієї події, Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи 15 жовтня 2024 року ухвалив Декларацію щодо знищення культурної спадщини в Україні, представлену Мартіною Дішбург-Нікельс та Гунн-Маріт Гелґесен. Про це повідомили на офіційній сторінці «Ради Європи».
Конгрес засуджує триваючі напади Російської Федерації на культурну спадщину України, які є порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції ЮНЕСКО про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (Гаазька конвенція 1954 року) та двох протоколів до неї. Відзначаючи, що понад 1 000 об’єктів культурної спадщини були пошкоджені або зруйновані з початку війни, конгрес підкреслив, що цілеспрямоване руйнування і розграбування культурної спадщини є систематичною політикою, спрямованою на знищення історичної та культурної ідентичності України і прирівнюється до наміру геноциду.
Декларація підкреслює, що Російська Федерація повинна виплатити компенсацію за збитки, завдані її історичній, культурній та релігійній спадщині. У цьому контексті місцеві та регіональні органи влади України відіграють важливу роль у сприянні роботі реєстру збитків та подачі заявок до цього реєстру в межах своєї компетенції.
Конгрес підкреслив, що захист культурної спадщини допомагає пов’язати минуле з майбутнім через спільну ідентичність, і що європейська культурна спадщина нерозривно пов’язана з правами людини. Тому настав час поставити культурну спадщину України та її відновлення на перше місце в політичному порядку денному, особливо на Конгресі з реставрації України 2025 року в Римі.
На відкритті сесії взяв участь режисер, актор, директор ДП «Кримський дім» та військовослужбовець Ахтем Сеітаблаєв. Він підкреслив важливість збереження та відновлення культурної спадщини кримських татар, а також представив концепцію нового проєкту «Кримськотатарська садиба», який планується реалізувати на території Національного музею народної архітектури та побуту України. Сеітаблаєв зазначив, що це буде не лише один будинок, який належав мешканцю Бахчисарая Аджі Осману в кінці XVIII століття, а комплекс малих архітектурних форм, включаючи майстерні, медресе з мінаретом, фонтан та сад з кримською ендемікою, що відображають побут та традиції кримських татар.
«Цей проєкт – наша невеличка і водночас велика мрія про те, щоб Крим, як і інші тимчасово окуповані території, повернулися спочатку в свідомість кожного громадянина України, а потім і де-факто», – зазначив режисер.
Ахтем Сеітаблаєв також презентував документальний фільм «Культура vs. Війна», створений Асоціацією «Дивись українське».
В той же день у Національній університетській бібліотеці Страсбурга, другій за значенням науковій бібліотеці Франції, була відкрита книжкова полиця з новими україномовними виданнями. На церемонії присутніми були постійні представники чотирьох країн-членів Ради Європи, зокрема постійний представник Німеччини Хайке Тьєле, постійний представник Литви Андріус Крівас, постійний представник Франції Пап Ндіайє та голова представництва України в Раді Європи Борис Тарасюк.
«Ця книжкова полиця – не для просто колекція книг, а свідчення сили та стійкості української культури. Проєкт «Українська книжкова полиця», започаткований першою леді України Оленою Зеленською, має на меті донести багатство української літератури до світу», – підкреслив Тарасюк.
В рамках заходу Ахтем Сеітаблаєв подарував бібліотеці книгу «Кримські татари: від етногенезу до державності», написану історикинею Гульнарою Абдулаєвою. На новій полиці в бібліотеці з’явилося близько 70 нових українських видань.