У четвер, 11 січня, у Києві Кримськотатарський Ресурсний Центр провів презентацію документального фільму «Кримські Аскери», який розповідає про участь представників корінного кримськотатарського народу в російсько-українській війні.
Нагадаємо, що з початком окупації Кримського півострова Росією у 2014 році, саме кримські татари зазнали страшних репресій через свою проукраїнську позицію. Затримання, арешти, допити, вбивства – це все випало на долю корінного народу.
Велика кількість кримських татар були вимушені покинути свій дім та виїхати із Криму через свою громадянську позицію. Багато хто із цих людей взяли в руки зброю та пішли боронити нашу країну від російських загарбників: хтось у 2022 році, а хтось ще у далекому 2014 … Саме про це можна детальніше дізнатися у нашому фільмі.
Після презентації самого фільму відбулася панельна дискусія «Роль корінних народів у російсько-українській війні: міжнародна допомога», у якій взяли участь:
Ескендер Барієв – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Рефат Чубаров – Голова Меджлісу кримськотатарського народу;
Сулейман Хайруллаєв – перший заступник Муфтія духовного управління мусульман АР крим, голова Ради Улемів ДУМ АРК та військовий капелан.
Іса Акаєв – командир спецпідрозділу «Крим» ГУР МО України;
Артем Кичко – військовослужбовець Збройних сил України.
Ельзара Шукурджиєва – дружина військовослужбовця Збройних сил України Вельдара Шукурджиєва.
Модераторкою була менеджерка з комунікацій КРЦ Тетяна Савчук.
««Кримські Аскери» – це перший фільм про військовослужбовців із числа корінних народів України. Звісно він не є безальтернативним і тему можна продовжувати та розвивати далі. Насправді, цей фільм було досить важко знімати. Проте незважаючи ні на що, ми змогли це зробити. Адже це було дуже важливо зробити у контексті того, що триває вже 10 рік російсько-української війни. Адже іноді ми зустрічаємо коментарі та думки, що кримські татари нібито не воюють та просто чекають, коли Крим повернеться в Україну. Якраз завдяки цьому фільму ми хочемо раз і назавжди розвінчати цей міф!» – зазначила пані Тетяна.
Рефат Чубаров під час своєї промови підкреслив, що без Криму просто не буде української держави.
«Без Криму просто не буде української держави – і це не пафос. Збереження Криму під контролем ворога – це завжди небезпека для української держави. Військова небезпека, економічна. … Звільнення Криму – це є друга умова збереження й розвитку української незалежної держави. Першою є кримські татари. У світі можуть бути сторони, яким це байдуже: «Ну хто такі кримські татари? Триста тисяч на півострові», але це, як і всі народи, унікальний народ, і якщо ми допустимо таку несправедливість, завтра ця несправедливість прийде на голови інших народів», – зазначив він.
Пан Сулейман розповів про ставлення мусульманського світу до війни росії проти України та зазначив, чим можуть допомогти представники цих країн у досягненні перемоги.
«Якщо говорити про релігійно-духовний світ, то мусульманський світ співчуває Україні, тому що вони визнають це окупацією. Те, що робить росія, і особливо мусульмани росії, які підтримують війну, є забороненим. Ті мусульмани, які воюють на стороні росії, допускають велику помилку, і мусульманський світ закликав їх, щоб вони не брали зброю. А ось, стосовно мусульман України – вони захищають себе, свою гідність», – пояснив чоловік.
Військовослужбовець ЗСУ, який знявся у фільмі, Артем Кичко щиро подякував за створення такого фільму та, що його запросили до участі у ньому.
«Зі мною зв’язалася людина й спитала: «Ти ж воював разом із кримськими татарами на фронті?», я відповів: «Так, а чому питаєш?», і вона відповіла, що існує думка, що на фронті знаходяться тільки українці. Я здивувався: «Як це?» – зазначив він.
Пан Артем додав, що він давно знайомий з кримськими татарами, багатьох знав ще до початку повномасштабного вторгнення.
«Для мене це дуже круті люди: я поважаю їх традиції, їх бачення, їх відношення до нас й в цілому. Мотивація в цих людей дуже сильна», – пояснив чоловік.
Військовослужбовець Іса Акаєв підкреслив, що у 2014 році, коли це усе почалося, питання про те, щоб «чинити опір чи не чинити опір», не стояло. Однозначно було зрозуміло, що потрібно боротися.
«Ті люди, з якими я спілкувався, на свій розсуд уже починали готуватися до всього. На той момент події так швидко розвивалися, що було дуже складно правильну реакцію видати. Потихеньку ці події почали відбуватися і на Донбасі», – пояснив він.
Дружина військовослужбовця Вельдара Шукулджиєва пані Ельзара звернулася до міжнародної спільноти з проханням не зупиняти допомогу у будь-яких сферах.
«Раніше я мріяла про те, що вдягну, коли повернуся в Крим. Що буде мій чоловік, мої доньки, ми будемо йти по вулиці… Зараз я про це не мрію – головне, щоб всі вижили», – підкреслила жінка.
Ескендер Барієв зупинився на тому, що може зробити міжнародна спільнота, щоб допомогти представникам корінних народів України та усім воїнам, які захищають Україну.
«Необхідно допомогти зберегти корінний кримськотатарський народ. Своїм фільмом ми продемонстрували, що кримські татари, як і українці, боряться за свою країну, щоб захистити себе, свої родини і свою землю. Але це недостатньо – необхідно, щоб була й міжнародна підтримка. Дипломатична, гуманітарна, військова допомога», – додав він.
До заходу також приєдналися представники посольств іноземних країн, державних органів влади України, журналісти, активісти тощо.
Друзі, памʼятаймо, український та кримськотатарський народи мають не лише спільні кольори на своїх стягах, але й мають одну мету та одне майбутнє – вільна, цілісна та незалежна Україна.
Переглянути фільм можна тут.