У понеділок, 31 травня, експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру в онлайн-форматі представили дослідження на тему: "Особливості змін клімату, екологічної ситуації та стан еколого-кліматичного моніторингу на території окупованого Криму за період 2015-2020 рр". За словами спікерів, динаміка на півострові залишається негативною.
Спікерами виступили:
Євген Хлобистов – професор кафедри екології Києво-Могилянської академії, академік Академії економічних наук України;
Сергій Волошин – Кандидат економічних наук.
Тетяна Подворняк – менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру (модератор).
У цьому дослідженні експерти розкрили низку запитань:
- Аналіз стану еколого-кліматичної моніторингової мережі здійснюваного окупаційною владою Криму.
- Особливості кліматичних умов і їх змін на території Кримського півострова.
- Активні впливи з метою штучного збільшення кількості атмосферних опадів для збільшення притоку води у водні об'єкти в окупованому Криму.
- Екологічна ситуація в Криму за період 2015-2020 рр.
Тетяна Подворняк нагадала, що з 2014 року тисячі представників корінних народів Криму, в тому числі і кримськотатарський народ, живуть в умовах міждержавного конфлікту, небезпеки і обмежені в доступі до правосуддя, що є загрозою для сталого розвитку всього регіону.
"Перебуваючи в умовах окупації, коли Російська Федерація не визнає права кримських татар, як корінного народу відповідно до Декларації ООН про права корінних народів, кримські татари не мають змоги вносити свій вклад в боротьбу зі зміною клімату та пов'язаними з ним загрозами сталому розвитку", – підкреслила вона.
Євген Хлобистов розповів про екологічну ситуацію в Криму станом на 2020 рік, а також проінформував про стан водних ресурсів півострова. За його словами, вирішення проблеми з дефіцитом водних ресурсів є вельми складною проблемою. Хлобистов підкреслив:
- Збільшення кількості опадів, шляхом "засідання хмар" не завжди ефективне і коштовне;
- Будівництво установок зі штучного опріснення морської води та її використання у побутових цілях – це дорогий та довготерміновий проект;
- Буріння свердловин не вирішує проблеми водозабезпечення, бо соляний склад цих вод не є постійним, а викачування водних горизонтів буде провокувати небезпечні гідрогеологічні процеси;
- Збитки, що завдані природно-заповідним об’єктам Криму та в цілому екосистемам півострова підлягають ретельному вивченню та економічній оцінці для подальшого визначення компенсаційних платежів у міжнародних судах.
Сергій Волошин підкреслив важливість цього дослідження, яке дає змогу зрозуміти, що насправді зараз відбувається в Криму і об’єктивно оцінювати дійсність попри заяви окупаційної влади стосовно екологічної ситуації півострову.
"Підсумовуючи усе сказане, визначимо, що кліматичні умови Криму та їх динаміка за період окупації, стан довкілля та природних ресурсів, зокрема, водних, свідчить про інтенсивне погіршення умов проживання та господарювання в Криму, про системний характер екологічних та господарських проблем. Динаміка залишається негативною. До чого це призведе? Ми не знаємо. Але подібними дослідженнями, ми в першу чергу намагаємося проінформувати міжнародне співтовариство та громадськість про те, що насправді відбувається в Криму", – підсумувала Тетяна Подворняк.
Цей проєкт виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.