У четвер, 14 грудня, у Києві у готелі «Хаятт Рідженсі» відбулася презентація «Реінтеграція Криму: Урядові плани дій та експертна допомога у формуванні прозорої міжнародної підтримки» за результатами II Стратегічного форуму «Майбутнє Криму» з питань реінтеграції Криму.
Захід складався із двох панелей, під час яких експерти презентували «План дій уряду щодо реінтеграції Криму: загальні рекомендації експертів» та концепцію «Розвиток механізмів міжнародної фінансової допомоги для відновлення України».
Спікери:
Барієв Ескендер – Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;
Ляшенко Володимир – представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
Бабін Борис – професор, доктор юридичних наук, адвокат, експерт ГО «Кримськотатарський Ресурсний Центр»;
Захаренко Костянтин – професор, доктор політичних наук, адвокат, експерт ГО «Кримськотатарський Ресурсний Центр»;
Хлобистов Євген – професор, доктор економічних наук, член Експертної ради з питань охорони навколишнього середовища та сталого розвитку Криму, координатор робочої групи «Екологія та економіка» Експертної мережі «Кримська платформа»;
Потапова Валентина – керівник напрямку національної адвокації у сфері освіти ГО «Альменда».
Коротких Людмила – юрист, експерт ГО «Кримськотатарський Ресурсний Центр».
Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв розповів про рекомендації щодо реінтеграції Криму, які були розроблені на І Стратегічному Форумі.
«Ці рекомендації стосуються 10 напрямів: публічна влада, кримінальна політика, цивільна політика, міграційна політика, соціальна та гуманітарна політика, інформаційна політика, екологічна політика, політика справедливості, міжнародна політика та антикорупційна політика», – пояснив він.
Барієв зазначив, що в рамках ІІ Стратегічного Форуму експерти зосередили увагу на аналізі Плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя. Під час заходу він також презентував рекомендації до цього документу, а запрошені експерти коментували окремі напрямки більш детально.
Володимир Ляшенко зупинився на Інформаційній політиці, зазначивши, що окупанти активно знищують інфраструктуру, пов’язану з розповсюдженням інформації, адже вони розуміють, що інформація – це справжня зброя.
«Тому потрібна буде допомога міжнародної спільноти для отримання технічних засобів передачі інформації. На жаль, так склалося, що найпростіше передавати інформацію через радіохвилі – росіяни це розуміють, тому вони глушать радіохвилі. І на сьогодні ми фактично не маємо доступу за радіосигналом на території окупованого півострова. Єдине, що в нас зараз залишилось це супутниковий зв’язок», – пояснив він.
Євген Хлобистов прокоментував екологічну та економічну політики, які були описані у Плані заходів та висловив свої зауваження. За його словами, є величезна проблема у використанні природних ресурсів Криму – воно здійснюється хаотично, щоб обійти санкційну політику.
«Проблема в тому, що Росія за ці 10 років перетворила Крим на суцільну військову базу. Коли прокладалися інфраструктурні проекти, які по суті були спрямовані на мілітарні та парамілітарні цілі, при цьому нехтувалось будь-яке законодавство, будь-які вимоги», – пояснив він.
Костянтин Захаренко зазначив, що пласт проблем, які виникають є надзвичайно великим.
«Надзвичайно важлива у нас проблема – це цивільна політика, а конкретно ситуація щодо власності. За 10 років відбулась надзвичайно велика кількість передачі землі. Люди просто купували та продавали квартиру», – зазначив він.
Крім цього, дуже важливе питання антикорупційної політики.
«Після того, як відкриється ринок нерухомого майна будуть виникати проблеми від реєстрації людей, отримання назад громадянства України або збереження громадянства України, до тих людей, які незаконно прибули на територію Автономної Республіки Крим після окупації. Ми повинні зробити запобіжники, які будуть давати можливість ефективно функціонувати державі», – пояснив Костянтин.
Валентина Потапова зупинилася на питанні освіти молоді на окупованих територіях.
«Наслідком освітньої реінтеграції є повернення дітей та молоді в інформаційне поле, освітнє поле, а також в залученні молоді з тимчасово окупованих територій до всіх процесів держави України. Кількість дітей, які зараз перебувають на тимчасово окупованій території лише в школі складає 300 000. Молоді, яка там перебуває десь біля 500 тисяч», – пояснила вона.
Пані Валентина додала, що після повномасштабного вторгнення виникли певні складнощі щодо розвитку дистанційної освіти: по-перше, українські сайти на тимчасово окупованих територіях блокуються, тому для того, щоби продовжувати ті успішні практики, які напрацьовані державою потрібно створити єдиний веб-портал, який буде захищений, зосереджений в одному місці і буде зручний до пошуків навіть через ВПН. Це може бути одним з рішень.
Ескендер Барієв, Людмила Коротких та Борис Бабін під час другої панелі презентували концепцію «Розвиток механізмів міжнародної фінансової допомоги для відновлення України», ціллю якої є підготувати експертне правове, фінансове та організаційне підґрунтя для майбутнього міжнародного договору та відповідної міжнародної платформи фінансової підтримки для відновлення України, здійсненої третіми державами та міжнародними інституціями, включно з описом алгоритмів їх співпраці та фінансування та розробкою проекту колективного договору або інших документів.
«Прозорість, механізм ефективного контролю за витрачанням коштів та механізм витрачання нами цих коштів ми повинні обговорювати з інтересом національного суспільства, тому що інтереси суспільства та громадян України є надзвичайно важливими. Ми розуміємо, що ситуація України є майже унікальною: оскільки рівень російської агресії, рівень збитків можна порівняти приблизно з початком Другої Світової Війни», – пояснив Борис Бабін.
«Результатом такої роботи буде розроблений драфт документу-договору, в якому будуть визначені і механізм фінансування, і критерії фінансування, і будуть прописані певні правила гри, які будуть застосовані для фінансової підтримки відновлення України», – пояснила Людмила Коротких.
На заході були присутні представники посольств Іспанії, Хорватії, Бразилії, Румунії, Австрії, Норвегії представники ООН та інші. Усі присутні мали змогу поставити запитання та висловити свою думку стосовно рекомендацій експертів ІІ Стратегічного форуму «Майбутнє Криму».
Ця презентація та ІІ Стратегічний Форум «Майбутнє Криму» були проведені за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні. Зміст рекомендацій є винятковою відповідальністю КРЦ і не обов’язково відображає погляди Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні.