Кримськотатарський Ресурсний Центр передав до Комітету ООН з прав людини аналітичний звіт у межах підготовки Загального коментаря №38 до статті 22 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що гарантує право на свободу асоціації.
У звіті КРЦ наголошує, що свобода об’єднання має особливе значення для корінних народів, адже є ключовим механізмом збереження ідентичності, представництва та самоврядування. Після окупації Криму російською федерацією у 2014 році мешканці півострова, насамперед кримські татари та етнічні українці, зазнають системного тиску та переслідувань за свою громадянську позицію.
Окрему увагу в документі приділено забороні рф Меджлісу кримськотатарського народу, яка була запроваджена у 2016 році та досі не скасована, попри рішення Міжнародного суду ООН.
«Заборона Меджлісу кримськотатарського народу не була спрямована проти конкретних незаконних дій; насправді це була реакція на позицію представницького органу та всього народу щодо неприйняття російської окупації», – пояснили експерти.
КРЦ нагадав у документі, що на політичному рівні в Україні статус Меджлісу як представницького органу корінного народу кримських татар був визнаний Постановою ВРУ від 20 березня 2014 року. У 2021 році був прийнятий Закон України «Про корінні народи України», відповідно до якого було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення правового статусу представницького органу корінного народу України та позбавлення такого статусу». Відповідно до цього Меджліс кримськотатарського народу 14 червня 2023 року подав заяву з необхідними документами до Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті.
«Відповідно до процедури, 6 жовтня 2023 року Державна служба України з питань етнополітики та свободи совісті підготувала та подала до Кабінету Міністрів України проект розпорядження Кабінету Міністрів України про встановлення правового статусу представницького органу. Цей проект розпорядження пройшов усі необхідні узгодження, але Кабінет Міністрів України ще не прийняв відповідне рішення», – йдеться у тексті.
Експерти наголосили, що затягування з підтвердженням правового статусу Меджлісу створює правову невизначеність. Попри те, що консультації з Меджлісом фактично проводяться, вони не мають належного процедурного оформлення та юридичної сили, що унеможливлює повноцінне врахування позиції представницького органу корінного народу під час ухвалення державних рішень.
Також у звіті проаналізовано практику визнання організацій «небажаними», яка фактично призводить до повної заборони їх діяльності та анулювання права на свободу об’єднання, а також переслідування адвокатів, активістів і представників громадянського суспільства в окупованому Криму.
«На сьогодні реєстр «небажаних організацій» у росії налічує близько 200 міжнародних та українських організацій, серед яких Кримськотатарський Ресурсний Центр, який був внесений до реєстру в січні 2024 року», – додали експерти.
Юристка КРЦ Людмила Коротких, коментуючи подання цього звіту Кримському інформаційному агентству (QHA), зазначила:
«Свобода об’єднання є одним з найфундаментальніших прав, особливо в умовах окупації, оскільки вона безпосередньо пов’язана з іншими правами, включаючи право на захист від дискримінації. Важливість фіксації та документування таких порушень і подання відповідних звітів до міжнародних органів не може бути заперечена. Окрім надання інформації, цей звіт слугуватиме джерелом для розробки міжнародних стандартів. Ми сподіваємося, що Комітет ООН з прав людини у своїх загальних зауваженнях не тільки займе тверду позицію щодо захисту свободи об’єднання в умовах окупації, але й надасть рекомендації щодо захисту та реалізації права на об’єднання, особливо в таких умовах».
Автори звіту:
Ескендер Барієв, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру
Людмила Коротких, юрист Кримськотатарського Ресурсного Центру
Зарема Барієва, менеджер Кримськотатарського Ресурсного Центру
