Хто звільнить співробітників ЗАЕС, які стали заручниками російської агресії? Зарема Барієва розповіла про історію Олексія Бражника

12 Лютого, 2026

Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва розповіла історію інженера служби фізичного захисту Запорізької АЕС Олексія Бражника, якого російські окупанти викрали у вересні 2022 року просто з робочого місця. З того часу він незаконно утримується в російському полоні, зазнав катувань, етапувань і повної ізоляції від родини, а з січня 2025 року перебуває в статусі інкомунікадо в одному з СІЗО за тисячі кілометрів від дому. Його історія — одна з щонайменше 15 історій працівників ЗАЕС, які стали заручниками окупації.

Правозахисниця нагадала, що окупація Енергодара та Запорізької АЕС стала трагедією не лише для міста, а й для всієї України. Уперше в історії діюча атомна електростанція опинилася в зоні бойових дій, а понад 11 тисяч її працівників фактично стали заручниками російської окупації.

Російські війська перетворили ЗАЕС на військову базу, створивши безпрецедентні ризики ядерної катастрофи. Під тиском, погрозами та репресіями опинилися співробітники станції, які відмовилися підтримувати окупацію та насильницьку паспортизацію.

Сьогодні багато говорять про економічні збитки від захоплення ЗАЕС, але значно менше — про долі щонайменше 15 її працівників, які за вірність Україні заплатили свободою і опинилися в руках окупантів.

«Історія одного інженера служби фізичного захисту ЗАЕС є одним з таких прикладів. Олексій Бражник прожив в Енергодарі понад 20 років свого життя. Останнім часом працював на ЗАЕС, де був викрадений російськими окупантами 21 вересня 2022 року прямо на робочому місці.  Дружину з двома доньками Олексій відправив на підконтрольну територію України ще навесні 2022 року. Окупанти провели обшук у квартирі та пограбували її, а самого чоловіка вивезли до відділку поліції де піддавали всіляким тортурам», – розповіла Зарема Барієва.

Відомо, що до лютого 2023 року Олексія утримували разом із ще 16 заарештованими в камері, розрахованій лише на чотирьох осіб. 10 лютого, коли його знайомі приїхали до СІЗО, щоб передати продукти та необхідні речі, їм повідомили, що такого ув’язненого там більше немає. За весь час перебування в ізоляторі Олексію лише один раз — 3 листопада 2022 року — дозволили зателефонувати дружині. Це був перший і водночас останній раз, коли Світлана чула голос чоловіка.

«13 лютого жінка побачила сюжет російського телеканалу «РИА новости»  який був викладений на російському телеграм-каналі «Ждуни Запорізької області» про свого чоловіка та ще одного співробітника ЗАЕС Романа Матвійченка, заарештованого 12 січня 2023 року. У сюжеті чоловіків звинуватили в передачі українській стороні інформації про ЗАЕС і дестабілізації ситуації, депортувавши їх нібито на підконтрольну територію України. Але вірити рф – це не поважати себе. Як ви розумієте, ніякої депортації не було. Замість цього чоловіків забрали військові рф і використовували як живу робочу силу для будівництва оборонних споруд. Всю інформацію про Олексія сім’я по крихтах збирала від людей, які зустрічалися з чоловіком в тих чи інших катівнях, підвалах або СІЗО на окупованих територіях України і на території рф», – пояснила менеджерка КРЦ.

Як розповіла Зарема Барієва, 54-річний Олексій має серйозні проблеми зі здоров’ям, зокрема виразку шлунка. Через відсутність належного харчування у нього відкрилася шлунково-кишкова кровотеча. За її словами, окупанти запідозрили в нього туберкульоз, змусили чоловіків роздягнутися та оголеними кинули до глибокої ями.

Згодом, зі свідчень звільнених із полону людей, стало відомо, що Олексія разом із Романом етапували до СІЗО в Мелітополі.

Нещодавно, зазначає Барієва, з’явилася інформація, що з січня 2025 року інженера ЗАЕС незаконно утримують у статусі інкомунікадо в іншому СІЗО — за тисячі кілометрів від рідного Енергодара.

«На сьогодні 13 з 15 незаконно заарештованих співробітників ЗАЕС засуджені за надуманими звинуваченнями на терміни від 12 до 25 років за статтями про державну зраду, шпигунство, тероризм, незаконне виготовлення вибухових речовин, організацію терористичного угруповання та участь в ньому і багато інше, на що вистачило хворої фантазії окупантів , але де немає ніякого здорового глузду», – підсумувала правозахисниця.