Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Санкційний потенціал сфери природокористування в Криму

Хлобистов Є.В., д.е.н, проф., акад. АЕН України, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру

Минуло більше 7 років з окупації Криму Росією. Переважна більшість держав світу підтримали Україну політикою невизнання. Саміт «Кримської платформи» нагадав світу та нашим сусідам, що Крим – це Україна, і що це лише тимчасово окупована наша територія. Україна проголошує, що єдиним шляхом деокупації є дипломатичний, який здійснюється в різноманітний спосіб – через санкційний тиск, через дипломатичну та громадську активність, через постійне нагадування про належність Криму, через неусипну увагу українського суспільства до кримської тематики. Одним з наріжних форм санкційної політики щодо Криму є моніторинг стану довкілля, природокористування та нагромадження доказів порушення українського природоохоронного законодавства та міжнародних довкільних угод, які здійснюється Російською Федерацією в Криму. Ми вже неодноразово підіймали питання, чому виникають різні екологічні проблеми в Криму і як окупаційна влада їх намагається вирішувати, і чому це вирішення, у більшості випадків, приречено на низьку результативність[1].[2] [3]

Давайте поглянемо, де і як здійснюється природокористування в Криму. Почнемо з корисних копалин та видобування мінерально-сировинних ресурсів. В Криму, згідно офіційним даним, на момент окупації знаходилося 24% всіх придатних до експлуатації (видобування) вапняків України. Всі кримські родовища вапняків експлуатуються і нині.   Потреба металургійної промисловості України в флюсових вапняках, а це 20-25 млн.тон на рік, практично повністю задовольнялася за рахунок видобутку на кар’єрах, розташованих в Донецькій області та в Криму, де зосереджено 97% розвіданих запасів вапняків для металургійної промисловості. Українські металурги нині не отримають достатньої кількості флюсових вапняків, бо крім втраченого Криму, значна частина вапнякових родовищ опинилася на не контрольованій Україною частині Донбасу. Однак, повернемося до Криму.

Нині продаж і видобування вапняка сконцентрована в декількох приватних компаній, однією з найбільших є компанія «АМОНТЕ» (село Відкрите, істор. назва – Найн Бронт), значний видобуток понтичного вапняка  здійснюється на Іванівському родовищі, але санкції мають орієнтуватися на компанії, що є покупцями вапняка на теренах РФ.

Саме великі підприємства мають нести відповідальність за порушення українського законодавства, крім безпосередніх видобувачів мінерально-сировинних ресурсів, які, на загал, є представниками малого та середнього бізнесу.

«Балаклавське рудоуправління» (назва збережена і нині)  поставляла флюси на більшість металургійних заводів України. Нині покупцями флюсів є російські підприємства. Звісно, що з 2014 року жодних перевірок стосовно впливу на довкілля за чинними українським законодавством не проводилося.

Для офлюсовання агломерату на Камиш-Бурунському комбінаті виявилося більш вигідним використання місцевих хімічно придатних сарматських, меотіческій і понтических вапняків-черепашників. Нещодавні повідомлення про масову загибель птахів поблизу комбінату[4] свідчать про небезпеку цього підприємства для довкілля.

Видобування піску в Керчі. Видобування здійснюється в декількох місцях, але найбільш небезпечним є використання Нижньо-Чурбаського хвостосховища. Внаслідок значної концентрації важких металів та інших забруднюючих речовин, і сам видобуток, і використання піску загрожує здоров'ю людей, а також навколишньому середовищу Керченського півострова та Чорного моря.

У піску греблі, що межує з відходами, вміст миш'яку в 377 разів вищий за гранично допустиму концентрацію.

Хвостосховище (спеціальна споруда для безпечного зберігання токсичних речовин) експлуатувалося з 1968 року та призначалося для збирання отруйних відходів Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. За повідомленнями кримських ЗМІ, ці відходи використовують для будівництва

Води. У Кримських горах спостерігався суттєвий недобір опадів: у районі Ай-Петрі випало 43% норми, а в районі Ангарського перевалу 26% норми. Несприятливі синоптичні обставини сприяли збереженню режиму осінньої межі у басейнах всіх річок. Відбувалося незначне коливання рівнів води, переважно у бік зниження. Річка Альма вище гідропосту Партизанське місцями пересохла. На більшості річок селевих басейнів муніципальних округів Алушти, Судака та Феодосії зберігається пересихання», – йдеться в інформації Гідрометцентру.

За даними кримських синоптиків, середні витрати води на річках Бельбек, Демерджі, Салгир, Коккозка в жовтні були в межах норми, на річках Кучук-Карасу, Кучук-Узенбаш та в пониззі річки Кача в межах 7-28% норми, а на решті річок не більше 40-68 % норми.

Вуглеводи. На балансі «Чорноморнафтогазу» у 2014 р перебувало 17 родовищ, серед них 11 газових, 4 газоконденсатних і 2 нафтових. Так, за офіційними даними ДАТ “Чономорнафтогаз” ще станом на квітень 2019 року з українських надр було вкрадено 9,3 млрд. куб. м природного газу та 280 тисяч тон рідких вуглеводнів. Для порівняння сумарні запаси вуглеводнів усіх родовищ півострову оцінюються: природного газу – 58,56 млрд куб м, газового конденсату та нафти – 3761 тис тон. На сьогодні достеменно невідомо яка кількість вуглеводнів незаконно видобувається Росією у Криму з українських родовищ, але ще у 2017 році ДАТ “Чорноморнафтагаз” оцінювала втрату своїх активів у 5 млрд доларів, а вже у 2020 році ця сума була збільшена у 1,5 рази.

До санкцій треба долучити компанії, які купують нафтопродукти від видобування нафти на шельфі. В Криму немає нафтопереробних заводів. Переробка нафти здійснюється на теренах РФ, за логістикою, це Туапсінський НПЗ. Санкції мають бути застосовані само до цього підприємства та до його партнерів.

Природо-заповідний фонд. Зміна статусу природо-заповідних об’єктів. Нищення дерев та чагарників, представників флори та фауни тощо. Достеменно не відомо, скільки. Цим займаються компанії, що реалізують інфраструктурні проекти (ВАТ «ВАД», Санкт-Петербург). Ця компанія має бути в максимальної кількості санкційних списків.

Мілітарна активність. Винищення флори та фауни, забруднення земельних ресурсів Керченського півострова (Міноборони РФ та організації-підрядники) в процесі військових навчань, на площі понад 55 000 га. Через вибухи сучасних снарядів, можна впевнено стверджувати, що ґрунт буде не здатний до родючості і з міркувань екологічної безпеки його треба зняти. Санкції мають бути застосовані до компаній, які забезпечують військові навчання в Криму.

Таким чином, можна зазначити, що екологічна ситуація в Криму потребує ретельного вивчення, постійного моніторингу, визначення реальних та потенційних небезпек та загроз, а також вивчення ситуації, яка склалася з природокористуванням на теренах Криму. Зокрема, організації-порушники міжнародного та українського законодавства, що незаконно видобувають корисні копалини, мають потрапити до санкційних списків, і не тільки безпосередні видобувачі копалин та користувачі природних ресурсів, а й організації, що використовують ці ресурси за для власних господарських та бізнесових потреб. Саме на це має бути прикута увага експертного середовища.

КРЦ провів зустріч із представниками Центру гуманітарного діалогу

У понеділок, 20 червня, Кримськотатарський Ресурсний Центр провів зустріч із представниками Центру гуманітарного діалогу, під час якої співрозмовники обговорили методи моніторингу стану екосистеми на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу.

23 червня 2022

Чому сезон викидів дельфінів в окупованому Криму розпочався раніше?

У 2022 році сезон викидів дельфінів на берег почався у березні, коли в минулі роки - у травні. Найбільша кількість дельфінів, що викидаються, нараховується в Одеській області та в окупованому Криму.

20 червня 2022

ЗСУ вдарили ракетами по «вежах Бойка» у Чорному морі

Збройні сили України завдали удару по бурових платформах у Чорному морі, які були захоплені Росією у 2014 році. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі.

20 червня 2022

Окупанти вивели в море із Севастополя більшість носіїв крилатих ракет «Калібр»

РФ вивела із Севастополя в море 9 із 14 носіїв крилатих ракет типу «Калібр». Про це повідомляють «Крим.Реалії».

16 червня 2022

Аналіз порушень прав людини у Херсонській та Запорізькій областях (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини у Херсонській та Запорізькій областях станом на 31 травня 2022 року. За даними організації, за період повномасштабної війни зафіксовано 147 затримань, 21 обшук, 7 арештів, 21 вбивство. У звіті також ми звернули увагу на такі випадки як: допити та тортури, незаконне призначення окупаційної влади, порушення права на мирні збори та виділили інші правопорушення.

13 червня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за травень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за травень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 8 затримань, 2 обшуки, 13 арештів, 10 випадків допитів, опитувань та розмов та 2 випадки винесення штрафів. Зафіксовано 18 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 2 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

10 червня 2022

Минулого тижня забруднення повітря відзначали у чотирьох містах окупованого Криму

В Армянську, Красноперекопську, Севастополі та Сімферополі окупованого Криму зафіксували забруднення атмосферного повітря. Про це повідомляє так званий «Гідрометцентр» окупованого півострова.

6 червня 2022

У Чорному морі загинуло кілька десятків тисяч дельфінів

Одеський еколог Іван Русєв повідомив, що через дії російських військових на території Криму загинуло кілька десятків тисяч дельфінів.

2 червня 2022

Заява КРЦ у зв'язку із масовими затриманнями адвокатів у тимчасово окупованому Криму

26 травня 2022 року «співробітники» Центру з протидії екстремізму затримали в окупованому Сімферополі адвоката Едема Семедляєва за публікацію у соцмережі у якій він був відзначений і висунили йому звинувачення у порушенні ч. 2 ст.20.3.3 КпАП РФ («Публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання Збройних Сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримання міжнародного миру та безпеки або виконання державними органами Російської Федерації своїх повноважень у зазначених цілях»). Того ж дня Київський районний «суд» м. Сімферополя визнав його винним та наклав штраф у розмірі 75 тис. рублів.

27 травня 2022

Дії окупантів на Каховській гідроелектростанції можуть призвести до екологічної катастрофи

Пресслужба оперативного командування «Південь» заявила, що на Каховській гідроелектростанції, де розгорнутий пункт управління Південного воєнного округу РФ, окупанти не докладають жодних зусиль для підтримання належного режиму об’єкта, що може призвести до екологічної катастрофи.

27 травня 2022

Які можуть бути наслідки бойових дій в Чорному морі?

З початку повномасштабної агресії РФ проти України, в акваторії Чорного моря проводяться активні бойові дії. Як це може вплинути на екологію півострова, а також на його біорізноманіття?

26 травня 2022

Через дії окупантів загинула велика кількість дельфінів та птахів

Через дії російських військових на території Криму загинула велика кількість дельфінів та птахів. Про це заявили у Представництві Президента України в АР Крим.

25 травня 2022

Підрив російською армією дамби на Північно-Кримському каналі завдав збитків навколишньому середовищу України на суму понад 2,6 млрд гривень

Заступник голови Комітету з питань екологічної політики, головний координатор Оперативного штабу з фіксації еко-злочинів Олена Криворучкіна заявила, що підрив російською армією дамби на Північно-Кримському каналі завдав збитків довкіллю України на суму понад 2,6 млрд. гривень.

25 травня 2022

Окупанти визначили найбрудніші міста Криму

Соцопитування про «найчистіші» та «найбрудніші» міста Криму провели у телеграм-каналі провладного видання «Вісті Крим».

25 травня 2022

Звернення корінних народів до міжнародних організацій та представництв держав при міжнародних організаціях

24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Внаслідок ракетного обстрілу по українських населених пунктах загинули тисячі мирних жителів - представники різних етнічних груп та конфесій, корінних народів, серед яких сотні дітей.

23 травня 2022

У США презентували документальний фільм «Боротьба за батьківщину: кримські татари»

У середу, 18 травня, відбувся онлайн показ документального фільму режисера Крістіни Пашин «Боротьба за батьківщину: кримські татари» у Northwestern University (Північно-Західному університеті) у США в Іванстоні в штаті Іллінойс. Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва взяла участь у цьому заході, розповівши про сучасне становище кримськотатарського народу.

19 травня 2022

Пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу вшанували на міжнародному рівні (повне відео мітингу)

У середу, 18 травня, відбувся міжнародний траурний онлайн-мітинг, присвячений пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Трансляцію мітингу дивилися у всьому світі, а виявити солідарність із кримськими татарами підключилися представники Сейму Латвії, Президента Туреччини, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також активісти, політики, дипломати та представники кримськотатарської та української діаспор з різних країн світу.

19 травня 2022

Барієв провів паралелі між геноцидом кримськотатарського народу та сучасним геноцидом українського народу

Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв під час свого виступу на круглому столі на тему «Депортації, масові репресії, штучний голод: інструменти політики тоталітарних режимів XX та XXI століть» провів паралелі геноциду кримськотатарського народу та сучасного геноциду української політичної нації.

19 травня 2022

Заява учасників Міжнародного онлайн-мітингу в пам'ять про жертви геноциду кримськотатарського народу

Вісім років тому, 20 лютого 2014 року, з окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя розпочалася російська агресія проти України.

19 травня 2022

Чому депортація 1944 року - геноцид кримськотатарського народу?

18 травня 2022 ми відзначили 78 роковини геноциду кримськотатарського народу. У цей день весь світ вшановує пам‘ять жертв цього страшного злочину та висловлює свою солідарність із кримськими татарами, які проживають на території України та поза її межами.

19 травня 2022