Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Проблеми якості питної води в окупованому Криму

Поряд з існуючим водним дефіцитом в Криму особливої актуальності набуває проблема якості питної води, яка нерозривно пов’язана із загальним екологічним станом водних ресурсів півострова. Так, за офіційними даними окупаційної влади Криму в 2020 році близько півмільйона його жителів забезпечувалися неякісною питною водою.

Крім того, все населення міст Євпаторія, Красноперекопськ, Саки і Красноперекопського району споживає питну воду, яка не відповідає санітарно-гігієнічним нормам за показниками жорсткості, загальної мінералізації та кількості хлоридів.

Для повного розуміння проблеми потрібно мати на увазі, що в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим показник забезпечення населення централізованим холодним водопостачанням, хоч і зменшується останнім часом, але становить близько 95%. В окупованому Севастополі централізованим холодним водопостачанням взагалі забезпечено 99,7% населення. Тобто майже все населення півострова забезпечується водою централізовано комунальними службами. Якість же питної води, яка подається населенню у такий спосіб, звичайно залежить від стану джерел водопостачання та стану водорозподільних мереж. І якщо чверть населення півострова споживає неякісну воду, то це насамперед свідчить про незадовільний стан саме цих двох складових.

Щодо джерел водопостачання, то слід відмітити, що в 2020 році для забезпечення населення питною водою на території Криму використовувалося 1348 джерел водопостачання, в тому числі 48 поверхневих і 1300 підземних. Ще 16 джерел централізованого питного водопостачання, у тому числі 3 поверхові та 13 підземних експлуатувалося в м. Севастополь.

Щодо їх стану, то фахівці загалом зазначають, що починаючи з 2014 року в Криму кількість джерел водопостачання, які не відповідають санітарно-епідеміологічним вимогам, зросла на 50%, при цьому погіршення стосувалося як підземних, так і поверхневих вод. Згідно даних Російської Федерації в 2020 році 53,9% водних об’єктів Республіки Крим оцінювалися як «забруднені». Вода практично всіх водосховищ Криму характеризується різним ступенем забрудненості, в тому числі і як «екстремально забруднена» в Фронтовому водосховищі.

У багатьох районах Криму спостерігається значне забруднення підземних вод азотистими сполуками, в тому числі нітратами. На околицях Сімферополя фіксується потужне нітратне забруднення підземних водоносних горизонтів, а в районі Севастополя та Південного берега Криму бактеріологічне.

Крім того, слід зазначити, що частина підземних водозаборів Криму, особливо у його північній та західній частинах, перебувають у складних умовах експлуатації з природних причин. Насамперед мається на увазі підвищена мінералізація води, яка в окремих районах досягає 5 г/дм3 і більше при існуючій нормі вмісту солей 1-1,5 г/дм3. В районі міст Саки, Євпаторія, Чорноморське, а також в Нижньогірському, Красноперекопському і Джанкойському районах фіксуються осередки перевищення мінералізації до 2 г/дм3, а в центральній, північній та північно-східній частинах півострова мінералізація сягає зазначених вище 5 г/дм3.

Під час оцінки забруднення вод в Криму необхідно брати до уваги факт недостатності офіційних статистичних показників з цього питання. Це викликано тим, що спостереження і контроль за якістю поверхневих водних об'єктів здійснюється різними відомствами і складається лише з 41 гідрохімічного поста та 48 контрольних створів. Державна мережа спостережень управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища складається з 14 водотоків та 6 водойм. При цьому на території Криму нараховується 1985 поверхневих водних об'єктів, з яких: 314 річок, 46 озер, 1603 ставки та 22 водосховища. Зрозуміло, що на більшості водних об’єктів систематичних спостережень взагалі не проводиться. Місцеві фахівці з питань екології та природокористування неодноразово зазначали, що існуюча система моніторингу неефективна, оскільки не дозволяє отримувати оперативну інформацію про сучасний екологічний стан річок, не здатна виявляти джерела забруднення водотоків, які найчастіше бувають точкові, і не дає повної картини про загальний рівень забруднення.

Загалом же забруднення джерел водопостачання півострова відбувається в основному за рахунок скиду побутових, виробничих та атмосферних стічних вод. За час з моменту окупації цей процес набув декілька нових суттєвих рис. Так, до 2014 року основними джерелами забруднення були об’єкти комунального господарства та сільське господарство, при чому за обсягом скидів на першому місці було сільське господарство. На сьогодні головним джерелом надходження забруднюючих речовин у водні об'єкти є комунальне господарство.

Основними отримувачами (реципієнтами) забруднених стічних вод є річки Криму, Чорне і Азовське (затока Сиваш) моря. Серед річок найбільший обсяг стічних вод отримує головна водна артерія півострова - р. Салгір. Найпотужнішим забруднювачем її вод є місто Сімферополь, з очисних споруд якого щороку скидається близько 40-45 млн м3 стічних вод, що становить близько 35-40% всіх таких скидів в природні водні об'єкти півострова. В результаті за ступенем забрудненості вода річка Салгір характеризується як «дуже брудна».

До речі, на прикладі річки Салгір яскраво ілюструються наслідки кратного збільшення водозабору з поверхневих водних джерел Криму, яке відбулось після припинення подачі дніпровської води по Північно-Кримському каналу (з 2015 року такий водозабір збільшився майже в 4 рази). За оцінками фахівців подальше збільшення водозабору чистої води в басейні Салгіру призведе до критичного зменшення його водності і в результаті до повної втрати здатності до самоочищення.

Складною практичною проблемою є встановлення реального обсягу скиду стічних вод, особливо в територіальному розрізі. Офіційна статистика окупантів з огляду на чутливість теми для населення, уникає широкого оприлюднення таких даних і на сьогодні встановлення реального рівня скидів відбувається в основному експертним шляхом. Так, в окремих джерелах зазначається, що в 2015 році в поверхневі природні водні об'єкти та накопичувачі було скинуто 154,25 млн м3 стічної води. З них - 98,28 млн м3 (близько 63 відсотка) нормативно очищених. В 2019 році обсяг скидання стічних вод у поверхневі водні об’єкти становив близько 120 млн. м3. Станом на 2020 р окупаційна влада повідомляє, що скидання недостатньо очищених стічних вод збільшилося на 203% в порівнянні з рівнем 2014 року, а показник скидання забруднених стічних вод без очищення в порівнянні з 2015 роком збільшився на 45%. Загалом же, за оцінками фахівців, більше 75% скинутих стічних вод містять в своєму складі забруднюючі речовини. Таким чином при задекларованому зменшенні загального обсягу скидів фіксується збільшення неочищеної їх частини. Крім того, з 2014 року змінився і склад забруднюючих речовин у воді за рахунок збільшення скидів нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин, азоту амонійного, фосфатів, нітратів, нітритів та інших речовин.

Безсумнівно, що така ситуація щодо забруднення водних ресурсів викликана значною мірою загальним станом систем водовідведення. В 2020 році в окупованому Криму функціонувало 66 каналізаційних очисних споруд, в тому числі 11 у м. Севастополі та близько 1800 км каналізаційних мереж.

Практично всі каналізаційні очисні споруди збудовані при СРСР, реконструкція та капітальні ремонти їх не проводилися. Очисні споруди та каналізаційні мережі морально та технічно застаріли, їхній ресурс практично вироблений. До того ж у кілька разів збільшилися обсяги стоків, що надходять на діючі очисні споруди. Відсутність кваліфікованого персоналу, моральна та фізична зношеність обладнання та споруд призводять до неефективної експлуатації каналізаційних очисних споруд, що в свою чергу спричиняє скидання неочищених стічних вод об'єктів водокористування в природні водні об'єкти.

Найбільш критична ситуація склалася на каналізаційних очисних споруд міст Саки, Судака та Феодосії, які потребують повної реконструкції із одночасним проведенням модернізації системи очищення.

У м. Балаклава каналізаційно-очисні споруди взагалі відсутні і господарсько-побутові стічні води без очищення скидаються у прибережну зону акваторії Чорного моря, що веде до забруднення Балаклавської бухти. Каналізаційні очисні споруди № 1 «Південні» м. Севастополя працюють лише як об’єкти механічного очищення.

Глибоководні випуски в море мають 24 каналізаційні очисні споруди в Республіці Крим та 5 каналізаційних очисних споруд у м. Севастополі. Більшість з них перебувають у незадовільному технічному стані, що безперечно негативно впливає на якість морської води.

Загальною проблемою для всіх існуючих каналізаційних очисних споруд є відсутність типових установок знезараження. Здійснення хлорування у примітивний спосіб не забезпечує необхідного ступеня знезараження, що призводить до скидання недостатньо очищених та незнезаражених стічних вод в районах рекреаційного водокористування населення.

Крім міст, існує серйозна проблема водовідведення у прибережних селищах та сільських населених пунктах, де в період курортного сезону на існуючих очисних спорудах збільшується навантаження у кілька разів: технологія очищення порушується, особливо страждає на якість біологічного очищення та ефективність знезараження стічних вод. Такі проблеми існують у селах південно-східного узбережжя Великої Алушти, у селищах Приморський, Орджонікідзе, Коктебель.

Важливим фактором і одночасно проблемою забруднення поверхневих водних об'єктів є несанкціоновані випуски стічних вод з приватних домоволодінь, міні-готелів, об'єктів громадського харчування тощо, які практично ніяк не контролюються. Також слід брати до уваги, що в статистичних даних по водовідведенню не враховуються неканалізовані населені пункти, які скидали стоки безпосередньо у водойми або вигрібні ями.

Джерелами забруднення морської води, крім вже згаданих стічних вод каналізаційних очисних споруд, є також скидання і несанкціоновані випуски окремих міні-готелів, а також поверхневий стік. Щодо останнього, то це особливо яскраво проявилося під час літнього паводку 2021 року, після якого окупаційна влада через погіршення якості морської води змушена була закрити понад 80 пляжів.

Джерелами забруднення підземних джерел водопостачання є рідкі скиди і тверді відходи промислових виробництв, що містять різноманітні органічні та неорганічні речовини. На сільськогосподарських територіях ґрунтові води забруднюються внаслідок надмірного застосування отрутохімікатів, добрив, органічного забруднення ґрунтів та існування неорганізованих сміттєзвалищ.

Додатковим джерелом забруднення в майбутньому може стати повторне використання очищених стічних вод. Ця ідея останнім часом активно обговорюється окупаційною владою, яка розглядає очищені стічні води як додатковий ресурс зменшення вододефіциту Криму. Адже з усього об’єму скинутих стічних вод в 2015 році повторно використано лише 0,29 млн м3, або 0,2 відсотка. Традиційно перерозподіл водних ресурсів на півострові здійснюється земляними руслами, через які фільтрується більша частина води, що приводить до величезних втрат - близько 20 млн м3 води на рік. Цей фактор, а також зазначений вище існуючий рівень очищення на очисних споруд дає всі підстави вважати, що отримана вода за своїми характеристиками не буде відповідати санітарно-гігієнічним нормам та, відповідно, приведе до подальшого забруднення довкілля та шкоди здоров’ю населення.

Суттєвий внесок у рівень забруднення водних ресурсів вносить також стан об’єктів системи водопостачання.

За приблизними оцінками на сьогодні на території півострова експлуатується близько 4500 км водопровідних мереж. Із загальної кількості джерел водопостачання, які експлуатуються в Республіці Крим, понад 37% не відповідають санітарно-епідеміологічним вимогам через відсутність зон санітарної охорони. Щодо поверхневих джерел, то цей показник сягає майже 50%.

У 2020 році частка водопроводів Республіки Крим, що не відповідали санітарно-епідеміологічних вимогам становила понад 39%. Такий стан пов'язували з відсутністю необхідного комплексу очисних споруд на 36,5% всіх водопроводів та знезаражувальних установок – на 3,7 % водопроводів.

Амортизаційна зношеність технологічних споруд, внутрішньо-майданчикових комунікацій, запірно-регулюючої арматури та іншого технологічного обладнання систем водопостачання та водовідведення становить понад 80%. Це приводить до майже 50% втрат води і, головне, вторинного забруднення води, що подається населенню. Вода після очищення на водоочисних станціях, по системі непридатних до експлуатації трубопроводів доходить до кінцевих споживачів вже зовсім іншої якості, яка часто повністю не відповідає нормативам.

Наприклад, за результатами досліджень проб води з водорозподільних мереж частка проб з відхиленнями від гігієнічних нормативів за санітарно-хімічними показниками у місті Армянськ становила 86,6%. У місті Красноперекопськ та Красноперекопському районі цей показник становить, відповідно, 67,7% і 60,8%.

Не краща ситуація з нецентралізованим питним водопостачанням в сільських поселеннях, яке в Республіці Крим здійснюється з 25 джерел водопостачання, 4 з яких не відповідають санітарно-епідеміологічним вимогам. У м. Севастополь всі 8 наявних джерел нецентралізованого водопостачання не відповідають санітарно-епідеміологічним вимогам. Крім того, через недостатні обсяги води, що подається централізовано, сільські жителі змушені використовувати додаткові нецентралізовані джерела водопостачання, якість води в яких не завжди відповідає нормативним показникам і може бути небезпечною для здоров'я.

Зазначений рівень забруднення води у водорозподільних мережах викликаний наступними основними причинами:

до розподільної мережі вода подається без відповідного очищення та знезараження;

не проводиться або проводиться з порушеннями виробничий контроль за якістю питної води, що подається населенню;

джерела питного водопостачання використовуються без дозвільних санітарно-епідеміологічних документів.

Вимушене вживання неякісної води негативно впливає на стан здоров'я людини. Зокрема надлишок хлоридів у питній воді веде до порушення водно-сольового балансу в організмі, що у свою чергу призводить до змін у кровоносних судинах, порушення складу травних соків, «вимивання» солей кальцію з кісток. Всі ці процеси викликають патологію серцево-судинної системи (гіпертонія), шлунково-кишкового тракту (гастрити, жовчнокам'яна хвороба), сечостатевої системи (пієлонефрити, сечокам'яна хвороба) та опорно-рухового апарату, а також значно погіршують перебіг вже існуючих хронічних захворювань.

Однією із найсерйозніших проблем є високий вміст нітратів у питній воді. До їх надлишку у воді та їжі найбільш чутливі діти, особливо першого року життя. При хронічному отруєнні цими речовинами було зафіксовано відставання у фізичному розвитку у дітей, а також розвиток таких захворювань як атрофічний гастрит і рак шлунку у дорослого населення. Також хронічна гіпоксія, що викликається вживанням води з високим вмістом нітратів, призводить до захворювань серцево-судинної, нервової та ендокринної систем.

До збільшення кількості захворювань травневого тракту та сечостатевої системи приводить  також підвищена мінералізація, жорсткість та забруднення питних вод важкими металами. Ці захворювання особливо характерні для населення, водопостачання якого здійснюється з використанням підземних джерел.

Безумовно, що окупаційна влада змушена вживати заходів, спрямованих на підвищення якості питної води. Їх обсяг, достатність і результативність потребує детального вивчення з огляду на суперечливість інформації з цього приводу. Наразі можна лише зазначити, що базові показники, заплановані федеральним проектом «Чиста вода» в 2020 році за даними окупантів в Криму виконані на 7 відсотків.

В якості загального висновку слід констатувати, що якість питної води в Криму характеризується різко незадовільним станом і має стійку тенденцію до подальшого погіршення. При цьому, припинення водопостачання через Північно Кримський канал відіграє далеко не визначальну роль в такій ситуації.

Основними причинами погіршення якості питної води в Криму варто вважати:

безперервний процес забруднення поверхневих та підземних джерел водопостачання, насамперед об’єктами комунального господарства;

погіршення якості води внаслідок кратного збільшення водовідбору та недотримання режимів експлуатації;

великий знос водопровідних мереж, що призводить до частих аварійних ситуацій, втрат та вторинного забруднення води;

відсутність знезаражувальних установок та установок доочищення води на діючих водопроводах;

дефіцит запасів води у водосховищах через тривалий посушливий період без опадів по всій території півострова протягом 2019–2020 років.

Інформація підготовлена за матеріалами Міністерства природних ресурсів і екології Російської Федерації, органів окупаційної влади Російської Федерації в Автономній Республіці Крим і місто Севастополь, тимчасово окупованих Російською Федерацією та інформаційного ресурсу електронної наукової бібліотеки «КиберЛенинка».

Автор: кандидат економічних наук, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Сергій Волошин.

У США презентували документальний фільм «Боротьба за батьківщину: кримські татари»

У середу, 18 травня, відбувся онлайн показ документального фільму режисера Крістіни Пашин «Боротьба за батьківщину: кримські татари» у Northwestern University (Північно-Західному університеті) у США в Іванстоні в штаті Іллінойс. Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва взяла участь у цьому заході, розповівши про сучасне становище кримськотатарського народу.

19 травня 2022

Пам'ять жертв геноциду кримськотатарського народу вшанували на міжнародному рівні (повне відео мітингу)

У середу, 18 травня, відбувся міжнародний траурний онлайн-мітинг, присвячений пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Трансляцію мітингу дивилися у всьому світі, а виявити солідарність із кримськими татарами підключилися представники Сейму Латвії, Президента Туреччини, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також активісти, політики, дипломати та представники кримськотатарської та української діаспор з різних країн світу.

19 травня 2022

Барієв провів паралелі між геноцидом кримськотатарського народу та сучасним геноцидом українського народу

Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв під час свого виступу на круглому столі на тему «Депортації, масові репресії, штучний голод: інструменти політики тоталітарних режимів XX та XXI століть» провів паралелі геноциду кримськотатарського народу та сучасного геноциду української політичної нації.

19 травня 2022

Заява учасників Міжнародного онлайн-мітингу в пам'ять про жертви геноциду кримськотатарського народу

Вісім років тому, 20 лютого 2014 року, з окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя розпочалася російська агресія проти України.

19 травня 2022

Чому депортація 1944 року - геноцид кримськотатарського народу?

18 травня 2022 ми відзначили 78 роковини геноциду кримськотатарського народу. У цей день весь світ вшановує пам‘ять жертв цього страшного злочину та висловлює свою солідарність із кримськими татарами, які проживають на території України та поза її межами.

19 травня 2022

Канада визнала депортацію кримських татар актом геноциду

Палата громад Канади визнала тотальну депортацію кримських татар у 1944 році актом геноциду. Про це повідомила посол України в Канаді Юлія Ковалів на своїй сторінці у Facebook.

19 травня 2022

Заява корінних народів у зв'язку з повномасштабною військовою агресією Росії проти України

20 лютого 2014 року Російська Федерація вторглася в Україну, внаслідок чого було окуповано Автономну Республіку Крим та місто Севастополь – батьківщину корінних кримськотатарського, караїмського та кримчацького народів, а також окремі райони Донецької та Луганської областей.

18 травня 2022

Кампанія щодо боротьби з прихильниками Z-фашизму в окупованому Криму

Кримськотатарський Ресурсний Центр запустив кампанію, спрямовану на боротьбу з прихильниками Z-фашизму в окупованому Криму, які клеять літеру «Z» на свій автотранспорт і таким чином підтримують фашизм і є учасниками злочину проти людяності.

13 травня 2022

Кампанія «Российский солдат, убирайся из моего дома»

У рамках цієї кампанії ми пропонуємо кожному жителю України зняти коротке відео із закликом до російських окупантів покинути українську землю.

13 травня 2022

Як збройна агресія Росії проти України вплинула на корінні народи?

У четвер, 5 травня, Кримськотатарський Ресурсний Центр, Меджліс кримськотатарського народу, Постійне представництво України при ООН провели сайд-івент у рамках 21 сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів на тему: «Збройна агресія Росії проти України: вплив на корінні народи».

13 травня 2022

КРЦ презентує тест: «Що ти знаєш про День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу?»

Кримськотатарський Ресурсний Центр напередодні 78 роковин геноциду кримськотатарського народу запускає тест, розроблений у рамках інформаційної кампанії #LIBERATECRIMEA. Кожен українець зможе перевірити свої знання про цю подію, відповівши на 10 запитань.

13 травня 2022

Пресконференція: «Не засудили вчора – повторюється сьогодні»

У понеділок, 16 травня о 13:00, в інформаційному агентстві «Укрінформ» Кримськотатарський Ресурсний Центр проведе пресконференцію в рамках інформаційної кампанії #LIBERATECRIMEA: «Не засудили вчора – повторюється сьогодні», присвячену 78 роковинам геноциду кримськотатарського народу.

13 травня 2022

Кампанія «Захисти моє небо!»

Просимо діток намалювати малюнки у будь-якому форматі на тему «Захисти моє небо» із закликом до міжнародної спільноти захистити небо над Україною, нашу державу та наші домівки.

13 травня 2022

Чому Салгир вийшов із берегів?

У п'ятницю, 15 квітня, було зафіксовано, що у Сімферополі окупованого Криму річка Салгир вийшла зі своїх берегів та підтопила Набережну і Гагарінський парк. Причини цього явища пояснює Кримськотатарський Ресурсний Центр.

13 травня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за квітень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за квітень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 2 обшуки, 17 арештів, 10 випадків допитів, опитувань та розмов та 2 випадки винесення штрафів. Зафіксовано 27 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 2 випадки порушення права на високий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

11 травня 2022

Барієв розповів в ООН про становище кримських татар в умовах повномасштабної війни

Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв виступив на 21 сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів у рамках п.5а «Діалог із корінними народами» [Інтерактивний діалог] порядку денного.

3 травня 2022

Зарема Барієва розповіла ООН про становище кримськотатарської мови в окупованому Криму

Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва виступила на 21 сесії Постійного форуму ООН з корінних народів у рамках п.5а «Діалог форуму з корінними народами». У своєму виступі вона розповіла про становище кримськотатарської мови в окупованому Криму, а також про те, що робить КРЦ задля збереження та розвитку мови корінного народу України.

2 травня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І квартал 2022 року

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І квартал 2022 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 10 обшуків, 59 затримань/утримань і 69 допитів, опитувань і «бесід». Загальна кількість арештів за перші три місяці поточного року становить 31. Зафіксовано 104 випадки порушення права на справедливий суд, 11 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 3 випадки етапування політв'язнів Криму. Крім цього, у аналізі є дані про порушення прав людини в Херсонській та Запорізькій областях за період повномасштабної війни.

28 квітня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за березень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за лютий 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 4 обшуків, 15 арешти, 45 випадків допитів, опитувань та «розмов» та 9 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 28 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 1 випадок порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

15 квітня 2022

Звернення Меджлісу кримськотатарського народу

Звернення Меджлісу кримськотатарського народу до співвітчизників, які проживають на тимчасово окупованій російськими військами території Херсонської та Запорізької областей.

11 квітня 2022