Президент Російської Федерації Володимир Путін своїм указом розширив перелік територій та земельних ділянок, які не можуть належати на праві власності «іноземцям» та «іноземним юридичним особам», додавши до них прибережні ділянки окупованого Криму. Відповідний указ було опубліковано на офіційному порталі правової інформації.
До вміщеного в указі списку увійшли 19 прибережних регіонів окупованого Криму і Севастополя, включно із містами Керч, Феодосія, Судак, Алушта, Ялта, Саки, Євпаторія.
Відповідно до ст. 53 Женевської конвенції про захист цивільного населення державі-окупанту забороняється будь-яке знищення рухомого чи нерухомого майна, що є індивідуальною або колективною власністю приватних осіб чи держави, або інших громадських установ чи соціальних або кооперативних організацій. Крім того, такі дії окупаційної влади можуть трактуватись, як порушення положень статті 1 Протоколу-1 ЄКПЛ щодо захисту права власності, а саме порушення права мирно володіти своїм майном.
Згідно ст. 8 Декларації ООН про права корінних народів, держави забезпечують ефективні механізми попередження та правового захисту щодо недопущення дій, спрямованих на позбавлення представників корінних народів своїх земель, території або ресурсів, а також на примусове переміщення населення у будь-якій формі, метою або результатом якої є порушення або підрив будь-якого права корінних народів.
Очевидним є той факт, що російська влада даними діями намагається позбавити кримських татар, як корінного народу України права власності на землю із метою заміщення кримськотатарського населення в Криму на більш лояльне проросійське.
Згідно ст. 25 Декларації, корінні народи мають право підтримувати та укріплювати свій особливий духовний зв’язок з традиційно належними їм або іншим чином зайнятими або використовуваними ними землями, територіями, водами та морськими прибережними водами, а також іншими ресурсами. Стаття 26 вказує, що корінні народи мають право на землі, території та ресурси, якими вони традиційно володіли, які вони традиційно займали або тим чи іншим чином використовували або набули, а також право мати у власності, використовувати, освоювати або контролювати землі, території та ресурси, якими вони володіють з огляду на традиційне володіння або інше традиційне заняття або використання, а також ті, які вони набули іншим способом. Обов’язок юридичного визнання та захисту таких земель, територій та ресурсів покладається на держави, таке визнання здійснюється з належною повагою до звичаїв, традицій та систем землеволодіння відповідних корінних народів. Відповідно до статті 27 Декларації, корінні народи мають право на участь у процесі справедливого, незалежного, безстороннього, відкритого та транспарентного процесу визнання та юридичного підтвердження своїх прав щодо власних земель, територій та ресурсів, враховуючи ті, якими вони традиційно володіли або які вони іншим способом займали або використовували. Обов’язок відшкодування завданих державою корінним народам збитків, покладається на державу у відповідності до положень ст.28 Декларації.
Очевидним наразі є той факт, що влада РФ грубо порушує права корінного кримськотатарського народу, оскільки де-факто та де-юре без жодного узгодження із представницькими органами кримських татар, було прийнято нормативний акт, що може потенційно позбавити права власності на землю багатьох кримських татар, які не піддалися на тиск окупанта та відмовилися прийняти російське громадянство, лишаючись вірними Україні.
Також даним указом відверто порушуються права усіх громадян України, що проживають у Криму та мають земельну власність на вищезгаданих теренах. Зокрема, стаття 13 Конституції України проголошує, що земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Указом Президента РФ усі вищезазначені конституційні права українських громадян було не тільки грубо порушено, а й де-факто скасовано.
Кримськотатарський Ресурсний Центр висловлює рішучий протест і заявляє, що дане рішення президента Російської Федерації є незаконним і злочинним.
Кримськотатарський Ресурсний Центр вважає, що в даному випадку було порушено право громадян України на земельну власність та користування природними ресурсами, які гарантуються статтями 13 і 14 Конституції України.
Також даним указом було порушено невід’ємні права кримськотатарського народу як корінного народу України, які містяться в Декларації ООН про права корінних народів, п.4 та п.5 Декларації про національний суверенітет кримськотатарського народу, прийнятої ІІ Курултаєм кримськотатарського народу від 28 червня 1991 року та п. 4 Заяви Меджлісу кримськотатарського народу «Про дотримання невід’ємних прав корінного кримськотатарського народу в умовах тимчасової окупації Криму Російською Федерацією» від 17 листопада 2019 року, зокрема, право корінного народу на власні землі та користування природними ресурсами таких земель. Російська влада також відверто проігнорувала покладений Декларацією обов’язок узгоджувати порядок землекористування та права власності на землі в межах традиційного проживання корінних народів.
Російська Федерація неправомірно використовує своє законодавство в політичних цілях, зокрема, з метою заміщення населення окупованого Криму на більш лояльне та проросійське та переслідування кримських татар як корінного народу України та Криму.
Кримськотатарський Ресурсний Центр закликає міжнародне співтовариство, міжнародні правозахисні організації посилити тиск на Російську Федерацію і окупаційну владу Криму, з метою припинення політики заміщення населення в окупованому Криму та позбавлення громадян України їх невід’ємних прав окупаційною владою.
Прес-служба Кримськотатарського Ресурсного Центру