Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва під час онлайн-конференції «Конвенція ООН про права дитини: як захистити права дітей у Криму?» розповіла про труднощі, з якими доводиться справлятися найменшим громадянам України на кримському півострові.
.jpg)
Барієва зазначила, що після окупації Криму найбільше постраждали діти зниклих безвісти, загиблих, а також діти політв'язнів Криму. Репресії, переслідування, арешти – нинішні реалії, в яких опинилися не лише дорослі, а й діти на очах, яких відбуваються обшуки, арешти, затримання їхніх батьків.
«Щоразу зі збільшенням кількості людей, які переслідуються у кримінальних справах, пропорційно збільшується і кількість дітей, які позбавляються належного батьківського догляду та стають сиротами при живих батьках. За даними КРЦ, сьогодні в Криму 197 неповнолітніх дітей позбавлені батьківського піклування і стали маленькими заручниками Кремля. З них 90 дівчаток та 107 хлопчиків», – зазначила вона.
Менеджерка КРЦ зазначила, що 36 сімей, у яких тати перебувають у катівнях ФСБ, є багатодітними. 12 дітей були народжені вже після арешту їхніх батьків і ще жодного разу не бачилися одне з одним. Не менш страждають від усіх подій, пов'язаних із незаконним переслідуванням батьків і повнолітні діти політв'язнів, а таких – 18.
Барієва навела у приклад кілька випадків порушення прав дітей на півострові, які шокували весь цивілізований світ:
Співробітники ФСБ приходили до школи сина політв'язня Емір-Усеїна Куку – Бекіра Куку для того, щоб провести з ним бесіду і виправдати свої незаконні дії. Розмова проводилася без матері дитини.
2020 року сталася трагічна смерть Муси Сулейманова, сина політв'язня Руслана Сулейманова. Після незаконного арешту батька та відповідно відсутності у зв'язку з цим належного батьківського догляду дитина, проживаючи в недобудові, загинула за нещасних обставин. Вершиною цинізму стало те, що окупаційна влада намагалася повісити всю відповідальність за нещасний випадок на матір дитини. Батьку не дозволили бути присутнім на похороні свого 3-х річного малюка.
Кейс Ніни Малахової, мешканки м. Феодосія, незаконно заарештованої у травні 2021 року та засудженої на 4,5 роки позбавлення волі в колонії строго режиму. Її розлучили з немовлям, якому не виповнився навіть 1 рік. Дитину передали під опіку родичів.
У травні 2021 року після того, як за невідомих обставин було вбито уродженця Узбекистану Аюба Рахімова, його дружина Сохіба була направлена до Центру тимчасового тримання громадян, розлучивши її з її неповнолітніми дітьми.
Велика кількість наших політв'язнів незаконно вивезена далеко за межі Криму, і діти обмежені у можливості зустрічатися зі своїми батьками хоча б миттєво на судових засіданнях.
«Неодноразово фіксувалися випадки, коли дружинам не дозволяли заводити дітей на судові засідання, пояснюючи це тим, що це може погано позначитися на психіці дітей. При цьому співробітники ФСБ не переймаються психікою дітей, коли регулярно проводять рейди в будинках кримських татар, будучи озброєними до зубів, виламують двері, розбивають шибки на очах у дітей. Багато дітей бояться, що після арешту їхніх батьків прийдуть і за мамами, діти замикаються у собі, бояться ходити до школи, бояться реакції однокласників та вчителів, часто плачуть, прокидаються і засинають із фотографіями батьків та щоденним питанням на вустах: «коли повернеться тато?», на яке матері цих дітей відповіді не мають», – додала вона.
Зарема Барієва також розповіла про мілітаризацію освітнього процесу. Адже окупанти намагаються сформувати у свідомості кримських дітей культ війни, служби у російській армії, культ насильства та ненависті до Західного світу та України.
Також, говорячи про освіту, представниця КРЦ наголосила, що право на навчання рідною мовою кримськотатарських та українських дітей системно порушується представниками окупаційної влади Криму.
«До окупації в Криму діяло 15 шкіл та 384 класи з кримськотатарською мовою навчання. Наразі залишилося 7 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, 3 – з російською та кримськотатарською мовами навчання, а 6 отримали статус «загальноосвітніх» шкіл. Навчання кримськотатарською мовою дозволяється лише до 9 класу та за заявою батьків. Ситуація з єдиною українською школою виглядає ще сумнішою», – пояснила менеджер КРЦ.
Більше того, адміністрації навчальних закладів під різними приводами створюють перешкоди у подачі заяв на навчання кримськотатарською мовою: «У Криму одна рідна мова — російська», «відсутність аудиторій», «відсутність викладацького складу», «відсутність підручників», також зафіксовано грубі випадки відмови: змушують батьків відмовлятися від навчання кримськотатарською мовою або скорочують кількість годин на вивчення кримськотатарської мови та літератури.
«Я сподіваюся, що існуючі механізми захисту прав дітей допоможуть нам захистити права маленьких заручників Кремля, які проживають в окупованому Криму», – сказала Барієва.