9 листопада світова спільнота відзначає Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму. Цей день нагадує про трагічні події у ніч з 9 на 10 листопада 1938 року, коли відбулася перша масова акція фізичного насильства Третього рейху щодо єврейського народу.
.jpg)
Расова дискримінація визнана найнебезпечнішою формою порушення прав і свобод людини. На жаль, питання запобігання та протидії расовій дискримінації залишається актуальним для багатьох країн світу.
З 2014 року кримськотатарський народ і українські активісти виступають проти окупації. Для подолання ненасильницького опору окупаційна влада розпочала кампанію з їх переслідування і формування образу «внутрішнього ворога», використовуючи мову ворожнечі, порушуючи фундаментальні права людини і колективні права, зокрема корінного кримськотатарського народу. Де-факто влада активно використовує всі інструменти тиску: незаконні затримання, арешти, обшуки, порушення сфабрикованих адміністративних і кримінальних справ, погрози, побиття, тортури, насильницькі викрадення, вбивства, відмову в перереєстрації і незаконне відчуження приватної власності, знищення майна. За позицію або думку, яка відрізняється від офіційної позиції де-факто влади в Криму, людей звинувачують у тероризмі або екстремізмі.
Триває уже 8 рік окупації, проте жертв окупаційної влади на півострові стає все більше. У застінках ФСБ утримуються переважно українці та кримські татари. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, за весь період окупації кількість політичних в’язнів досягла 234, 165 з яких – представники корінного кримськотатарського народу.
Намагаючись придушити будь-яку політичну активність корінного кримськотатарського народу «Верховний Суд Республіки Крим» 26 квітня 2016 року заборонив діяльність Меджлісу кримськотатарського народу – представницького органу корінного народу Криму. 19 квітня 2017 року Міжнародний суд ООН виніс проміжне рішення у справі «Україна проти РФ» в частині скарги про порушення Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, яким зобов’язав Росію відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу. Однак РФ досі не виконала це рішення.
Кримські татари зазнають утисків і через використання кримськотатарської мови. Лише за 9 місяців 2021 року Кримськотатарським Ресурсним Центром зафіксовано 13 випадків видалення політичних в’язнів із зали суду через використання кримськотатарської мови.
В окупованому Криму кількість шкіл з кримськотатарською мовою викладання скоротилась з 15 у 2014 до 7 у 2020 році, а вчителі шкіл видають батькам заповнену анкету, де в графі рідна мова вказується російська. В 2021 році був зафіксований випадок, коли вчителька початкових класів розпалювала міжнаціональну ворожнечу. Жінка розповіла дітям, що весь кримськотатарський народ депортували, бо вони зрадники.
Закликаємо міжнародну спільноту посилити тиск на Російську Федерацію, щоб припинити расову дискримінацію в окупованому Криму та допомогти нашим співвітчизникам досягти справедливості.