Сьогодні, 2 листопада, у Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів хочемо звернути вашу увагу до ситуації в окупованому Криму. В умовах тривалої окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, котра розпочалася у 2014 року, проблема зі свободою слова на півострові набуває широкої актуальності. Російська Федерація посилює тиск на проукраїнські медіа, що призвело до повної їх ліквідації.
.jpg)
Так, спочатку на півострові продовжували працювати професійні журналісти, але із зростанням тиску більшість із них були змушені виїхати на материкову Україну, а хтось залишався та підпільно готував матеріали для українських ЗМІ. Внаслідок цього, на території розпочала розпочала свій розвиток громадянська журналістика. Прості люди, що змушені жити в умовах тимчасової окупації, взяли в руки мобільні телефони та ввімкнули камеру, аби зафіксувати численні правопорушення щодо представників корінного кримськотатарського народу.
Російські силовики під час обшуків в будинках активістів або під час «судових засідань» в Криму могли просто вибити телефон і камеру у журналістів, котрі фіксували усе на відео. Часом окупанти до них застосовували і фізичну силу. Як інструмент тиску і розправи над активістами застосовувалося російське законодавство. Журналістів притягували до адміністративної відповідальності нібито за організацію або участь в несанкціонованому мітингу.
Уже зараз серед численних політв’язнів Кремля є низка активістів, громадянських журналістів, блогерів із «Кримської солідарності».
14 кримських журналістів заплатили за свою позицію та наразі знаходяться у застінках ФСБ: Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов, Різа Ізетов, Емір-Усеїн Куку, Олексій Бессарабов, Наріман Джелялов та Владислав Єсипенко.
Півострів перетворили на територію беззаконня з найменшим рівнем свободи слова.
Кримськотатарских Ресурсний Центр закликає міжнародне співтовариство посилити тиск на державу-окупанта, щоб наші співвітчизники могли продовжувати свою професійну діяльність.