Президент України Володимир Зеленський підписав Указ Президента України 359/2021 «Про внесення змін до Указу Президента України від 17 жовтня 2019 758», що стосується діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим. Згідно з Указом, до завдання Представництва додається надання експертної, консультаційної, інформаційної та іншої підтримки реалізації проектів і заходів в рамках діяльності «Кримської платформи».
Для цього у Представництві створюється окремий структурний підрозділ, який відповідатиме за забезпечення діяльності «Кримської платформи».
«Представництво стає відповідальним за внутрішній трек «Кримської платформи». Це новий рівень і великий крок вперед для Представництва на виконання завдань Президента України в межах його вертикалі. Дякую Президенту за довіру і підтримку. Ми будемо працювати для належної реалізації цих рішень», – повідомив на своїй сторінці в Facebook керівник Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.
Заступник представника Президента України в АРК Таміла Ташева на своїй сторінці Facebook зазначила, що це рішення Президента не стало несподіванкою для Представництва.
«Те, що готували, але не говорили публічно, знали тільки найближчі партнери», – зазначила Ташева.
Експерт Міжнародного права Борис Бабін, коментуючи новину, зазначив, що «оцінку доцільності та ефективності відповідних змінених підрозділів можна буде зробити за результатами роботи Представництва».
«Питання інституційного розвитку Представництва в ситуації окупації Криму вже кілька разів з 2014 року вирішувалося указами Президента, які потім іноді уточнювалися. Зараз указ № 359 скоригували такий попередній указ № 758, вказав серед завдань Представництва підтримку заходів «Кримської платформи», що виглядає досить логічним напередодні установчого саміту «платформи». Ключові зміни новий указ утворює в структурі орган, ввівши посаду ще одного заступника Постійного Представника і вказавши, що один з таких заступників повинен перебувати в Херсоні. Крім того, в Представництві утворено службу забезпечення діяльності «Кримської платформи» замість служби міжнародних зв'язків, що діяла в органі останні чотири роки, а решта служб «знижені в ранзі» в відділи. Будь-яку оцінку доцільності та ефективності відповідних змінених підрозділів можна буде зробити за результатами роботи Представництва – або перед наступним самітом «Кримської платформи», або за підсумками нових змін в структурі і напрямках поточної активності органу», – вважає експерт.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров вважає, що це рішення має свої плюси і мінуси.
«Служба забезпечення діяльності «Кримської платформи», звичайно ж, необхідна. Але розміщення її в рамках Представництва Президента в АРК може звузити можливості служби. У той же час Представництво буде більш доступним для співпраці, ніж, наприклад, офіс Президента. Втім, найближчим часом покаже, яка саме служба нам потрібна, і за результатами першої сесії платформи легко можна внести відповідні зміни. Так що чекаємо 23 серпня», – повідомив заступник голови Меджлісу.
Кримськотатарський громадський діяч Заір Смедля зазначив, що це рішення «говорить про недостатнє розуміння самої проблеми».
«Ні для кого не є секретом те, що Крим є проблемою, причому не тільки для України і Росії, а й світовою проблемою, і, в першу чергу, для країн учасників Будапештського меморандуму. Можна, зануривши голову в пісок, говорити, що такої проблеми не існує, але від цього вона не розсмокчеться сама собою, бо вимагає міжнародного обговорення з безпосередньою участю представників корінного народу Криму, як правосуб'єкта національної державності! Можна також говорити про те, що якийсь міфічний народ Криму колись самовизначився, але, знову ж таки, це не буде вирішенням проблеми. Вважаю, цілком логічним, хоча запізнілими ідею скликання «Кримської платформи», де представники держав, її учасники зберуться, щоб обговорити проблеми Криму та шляхи виходу з ситуації, що склалася. На мій погляд, те, що служба забезпечення діяльності «Кримської платформи" не буде взаємодіяти безпосередньо з Президентом, значно знижує її статус і можливості, що говорить про недостатнє розуміння самої проблеми або елементарне бажання її заговорити», – зазначив громадський працівник.
.jpeg)
На думку доктора історичних наук, активіста міжнародного руху #LiberateCrimea Андрія Смирнова, рішення Президента значно підвищує статус самого Представництва, що дуже важливо для актуальності кримського порядку денного.
«Кримська платформа» це не регіональне кримське питання, а й усієї України і навіть міжнародного співтовариства. Тому створення підрозділу, який буде забезпечувати супровід «Кримської платформи» на рівні Представництва Президента України в АРК – це, на мій погляд, зниження статусу і важелів впливу «Кримської платформи» від очікуваних українським і міжнародним співтовариством. З іншого боку – це рішення Президента – це розширення повноважень і відповідно можливостей Представництва. У цьому плані – це плюс, тому що Представництво – це єдиний не силовий орган, що представляє конкретно Крим в Україні», – повідомив у коментарі КРЦ вчений.
Кримський активіст Олексій Єфремов позитивно оцінює розширення Представництва і закликає, щоб Представництво стало місцем, де акумулювалася вся актуальна інформація, що стосується кримчан.
«Звичайно, це не філія «небесної канцелярії», але орган важливий, потрібний і реально працюючий. Не скажу жодного поганого слова про Представництво, бо мені особисто довелося скористатися їх консультацією з питань отримання документів. Мені все «розжували». Чув, що вони інформують наших абітурієнтів з приводу вступу до українських материкових вузів. Інше питання – що мало, хто знає про них, в курсі про телефони «гарячої лінії» і готовий телефонувати. Сподіваюся, з поповненням у їх рядах, не збільшиться бюрократизація, а спроститься інформування кримчан і всіх зацікавлених. Зокрема, мало не кожен місяць через відомий вірус (і не тільки) варіюються правила перетину на Чонгарі / Каланчаку. Хотілося б дізнаватися правдиву та актуальну інформацію в одному ресурсі, а не серфить з численних коментарів в інтернетах. Нехай хлопці активно освоюють соцмережі, розкручують свої акаунти, користуються інфографікою та іншими доступними девайсами, щоб можна було тримати «руку на пульсі», особливо, таким як я, хто кілька разів на рік оббиває пороги пунктів пропуску. Поки ставлю їм п'ять зірочок – авансом», – прокоментував ситуацію активіст.
Журналістка Анастасія Магазова, яка виїхала з Криму після подій 2014 року, вважає, що це рішення потрібно було приймати набагато раніше.
«Указ Президента Володимира Зеленського про збільшення штату Постійного представництва Президента України в АРК з одного боку є вимушеним кроком, оскільки, та кількість людей, яка до цього працювала в Представництві, просто фізично не справлялася з обсягами роботи з підготовки до «Кримської платформи». Для проведення цього саміту була взята дуже висока планка, тому, щоб провести його на гідному рівні, ним не може займатися 3-5 чоловік. У той же час, я задаюся питанням, чи не занадто пізно було прийнято таке рішення про розширення? Всього за 10 днів до зустрічі. З іншого боку, якщо дивитися на це рішення в глобальному плані, то це дуже правильний сигнал. Це говорить про те, що керівництво нашої країни дійсно хоче повернути тему Криму не тільки у внутрішньодержавний порядок денний, але і в міжнародний. Від того, як і з якими результатами пройде «Кримська платформа», багато в чому залежить, чи вдасться це зробити», – поділилася своєю думкою журналістка.
Павло Кривошеєв