У п’ятницю, 6 серпня у Києві розпочався установчий форум експертної мережі «Кримської платформи». Усього є 7 робочих груп, до двох з яких входять експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру.
Першу групу «Відновлення прав корінних народів як інструмент деокупації Криму» представили Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв та голова управління з розвитку кримськотатарських національних ЗМІ Меджлісу кримськотатарського народу, докторант КНУ ім. Шевченка Гаяна Юксель.
Члени Меджлісу розповіли про завдання, напрями роботи робочої групи, про ключові виклики та про мету діяльності.
«Основною метою діяльності робочої групи є сприяння відновленню прав корінних народів України, зокрема права на самовизначення, території, землі та ресурси, збереження і розвиток власних політичних, економічних і соціокультурних систем і інститутів, право на дотримання принципу вільної, попередньої та усвідомленої згоди, напрацювання механізмів та засобів попередження порушень прав людини та притягнення до відповідальності винних, залучення міжнародного експертного середовища до захисту і реалізації прав корінних народів Криму і його деокупації», – пояснив Ескендер Барієв.
Крім цього, експерти висунули пропозиції та рекомендації для Уряду:
- Імплементувати Закон України «Про корінні народи України»;
- Ініціювати удосконалення нормативно-правової бази України з метою закріплення статусу Кримського півострова АР Крим, як національно-територіальної автономії кримськотатарського народу;
- Посилити співпрацю з міжнародними інституціями та державами-партнерами України щодо посилення санкційної політики проти РФ за порушення прав людини;
- Розробити проєкт Закону України «Про санкції» за аналогією з Актом Магнітського;
- Розробити механізм інституційного представництва Меджлісу кримськотатарського народу в складі українського представництва в міжпарламентській співпраці;
- Привернути увагу до порушення колективних прав кримськотатарського народу. Міністерству закордонних справ ініціювати відвідування України Спеціальним доповідачем ООН з прав корінних народів і Експертним механізмом ООН з прав корінних народів відповідно до їхніх мандатів;
- Сформувати моніторингову місію ЮНЕСКО щодо пам’яток, які перебувають під загрозою знищення в Криму;
- Розробити ефективну державну інформаційну політику України щодо деокупації Криму та реалізації прав корінних народів, а також надати доступ кримчанам до українського інформаційного простору;
- Розробити державну політику захисту прав і свобод громадян України, які проживають в умовах окупації та зазнали репресій, переслідувань, утисків з боку держави-окупанта;
- Розробити стратегію комунікації з діаспорами корінних народів України задля привернення уваги світової спільноти до питання захисту прав корінних народів України та деокупації Криму.
Ще одна група, яку мали змогу презентувати експерти Кримськотатарського Ресурсного Центру – «Економіка та екологія».
Операційний директор Центру оборонних стратегій Світлана Андрущенко та Експерт КРЦ Євген Хлобистов підкреслили важливість цієї теми та визначили основні проблеми та виклики.
«Наша мета – визначення екологічних та еколого-економічних проблем в анексованому Криму, які впливають на кримчан та материкову Україну, інші держави Чорноморського регіону, обґрунтування та надання рекомендацій органам виконавчої та законодавчої влади щодо реагування на зміни стану екосистем, екологічних небезпек, вартісного виміру заподіяної шкоди», – пояснив Хлобистов.
Робоча група висунула пропозиції та рекомендації для Уряду. Вони радять сприяти визначенню:
- Стану використання природних ресурсів спільного використання та значення, особливо в Чорноморському басейні
- Стану природних ресурсів, зокрема, поверхневих вод та лісів в окупованому Криму, та відслідковувати ситуацію з метою недопущення екологічних лих
- Моніторингу ініціатив окупаційної влади в сфері використання ресурсів шельфу, підземних водних горизонтів, мінерально-сировинних ресурсів тощо для забезпечення власних потреб, зокрема, мілітарного та подвійного призначення.