У п’ятницю, 11 червня, у с. Стрілкове на Арабатській Стрілці у межах I Міжнародного інвестиційного форуму “Південна стратегія розвитку”, котрий тривав протягом 10-11 червня, відбулася панельна дискусія на тему: “Тимчасова окупація Криму: ризики для півдня і шляхи їх мінімізації”.
Учасники обговорення:
- Еміне Джапарова, Перша заступниця Міністра закордонних справ України
- Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в АР Крим
- Ескендер Барієв, голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу
- Ольга Скрипник, голова Кримської правозахисної групи
- Тетяна Курманова, програмна директорка Громадського радіо, авторка дослідження щодо проблем блокування на півдні
- Валентина Самар, головна редакторка ІА Центр журналістських розслідувань
- Валентина Потапова, керівниця освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини, голова Центру громадянської просвіти «Альменда»
- Олексій Тільненко, Координатор ГО «КримSOS»
- Євген Хлобистов, експерт КТРЦ, НаУКМА, д.е.н., професор.
Під час дискусії експерти обговорили наступні питання:
- Якою є російська політика інформаційної ізоляції окупованого Криму та її вплив на інформаційну безпеку півдня України
- Екологічну ситуацію в тимчасово окупованому Криму та вартісний вимір заподіяної шкоди, оцінка вартості збитків
- Морську безпеку півдня України
- Освітні та інтеграційні програми для молоді з Криму задля посилення сталого розвитку півдня України
- Інфраструктуру та адміністративні послуги як драйвер розвитку півдня України
- Особливість економічних відносин з окупованим Кримом
- Роль «Кримської платформи» у досягненні сталого розвитку півдня України в контексті реалізації прав корінних народів.
Голова правління КРЦ Ескендер Барієв у межах свого виступу на тему "Роль "Кримської платформи" у досягненні сталого розвитку півдня України в контексті реалізації прав корінних народів" проінформував усіх присутніх про актуальну ситуацію з порушенням прав людини в окупованому Криму та про тривалу мілітаризацію півострова.
"Окупація Криму та акваторій Азовського і Чорного морів, їх мілітаризація є доказом наростаючої загрози з боку Росії не тільки щодо України, але країн Європи і Чорноморського басейну", – відзначив експерт.
У відповідності із завданнями 16 цілі сталого розвитку, Барієв запропонував наступні рекомендації:
1. Припинити поширеність всіх форм насильства щодо кримськотатарського народу, караїмів і кримчаків;
2. Покласти край позбавленню належного батьківського догляду щодо дітей, через системні арешти;
3. Забезпечити виконання IV Женевської Конвенції на території окупованого Криму для забезпечення верховенства права та рівного доступу до правосуддя;
4. Припинити незаконні фінансові потоки і мілітаризацію півострова, активізувати діяльність з виявлення і повернення викрадених активістів;
5. Забезпечити людей законними (українськими) посвідченнями особи, включаючи свідоцтва про народження;
6. Забезпечити доступ громадськості до інформації та захистити основні свободи відповідно до міжнародних угод;
7. Зміцнити міжнародне співробітництво в рамках "Кримської платформи щодо деокупації Криму", з метою нарощування потенціалу на всіх рівнях в запобіганні насильства і репресій;
"Символічно, що цей форум проходить на території географічного Криму. Ми знаходимося в селі Чокрак, звідки у травні 1944 року забули депортувати сотні кримських татар: старих, жінок і дітей, але в серпні 1944 їх посадили на баржі і втопили в Азовському морі. На жаль, депортація є тривалим геноцидом, злочином нелюдяності, що продовжується із 2014 року", – підкреслив голова правління КРЦ.
Барієв подякував Президенту України Володимиру Зеленському за ініціативу стосовно подачі законопроекту "Про корінні народи України" та акцентував увагу присутніх на те, що з 2014 року цей закон сприймався міжнародною спільнотою та в Україні як деокупаційний, і реакція Держдуми РФ є цьому підтвердженням.
Євген Хлобистов під час свого виступу на тему: "Екологічна ситуація в тимчасово окупованому Криму та вартісний вимір заподіяної шкоди, оцінка вартості збитків" підкреслив, що екологічна ситуація в Криму потребує постійного комплексного моніторингу з залученням компетентних державних органів центральної та регіональної виконавчої влади, так і науковців, експертів, громадських активістів.
"Наявні та можливі у перспективі факти порушення природоохоронного законодавства України, погіршення стану екологічної безпеки території Криму мають бути комплексно оцінені, зокрема у вартісних вимірах, для подальших судових претензій до держави-агресора у міжнародних судах", – підкреслив він.
За словами Хлобистова, порушення природоохоронного законодавства та нераціонального, а часом, і хижацького використання природних ресурсів, впливає на корінний народ Криму – кримських татар. Саме вони мають стати об’єктом особливої уваги з боку міжнародного співтовариства.