Кримськотатарський Ресурсний Центр продовжує серію публікацій про історії та долі кримськотатарських сімей, які були підготовлені в рамках проекту «Заручники окупації». Наступний герой – Зера Бекірова, колишня головна редакторка часопису «Yañı Dünya», публіцистка, членкиня Спілки письменників України. Після окупації Криму її життя змінилося – журналістку примусили піти з газети, якій вона присвятила тридцять років життя. Однак Зера Бекірова не залишає творчу і дослідницьку діяльність. Багато пише і мріє побувати у всіх куточках світу, де проживають кримські татари, щоб подивитися як і чим вони живуть, щоб розповісти їм, що вони частина гордого прекрасного народу.
.jpg)
Після 2014 року стала отримувати від керівництва Держкомнацу, який фінансував газету, догани – за коментар «ворожим» ЗМІ, за поїздки на конференції, за проведення фотовиставки в турецькому місті Ескішехір (хоча захід відбувся під час законної трудової відпустки). А потім і відкритий тиск, доноси на неї, примушування піти з газети, якій вона присвятила тридцять років життя.

«Крим – це мій дім, за участь у справі повернення в який мій чоловік був чотири рази засуджений. Це – земля моїх предків, Це – місце, де народилися мої діти. Тільки тут я від – чуваю себе сильною, щасливою та потрібною», – каже Зера Бекірова.

.jpg)
Фото: Лєн’яра Абібулаєва
Текст: Алемхан Сари
Нагадаємо, що 26 лютого в Києві відбулася презентація альбому та виставки-експозиції “Заручники окупації”, яка розповідає про долю 20-ти кримськотатарських сімей після анексії півострова. 10 березня виставка відкрилася у Вінниці. Також презентація проекту планується у Львові і Дніпрі.
Проект реалізований Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.