Наступний герой проекту «Заручники окупації» Алімдар Білялов – один із активістів громадської ініціативи «Кримська солідарність», стрімер. Він один із тих, хто на власному досвіді пройшов через російські репресії в окупованому Криму: в його будинку проводили обшук, його неодноразово допитували, за ним стежили, на нього тиснули та погрожували. У нашому матеріалі Ви дізнаєтеся цікаві подробиці про діяльність активіста в окупованому Криму, вимушений переїзд на материкову Україну, життя в Києві, а також про цілі та цінності Алімдара.
Алімдар розповідає, що не міг спокійно спостерігати за тим, як його співвітчизників незаконно арештовують та звинувачують у тероризмі. Він самостійно придбав обладнання для фіксації порушень прав людини на півострові та знімав на відео майже всі обшуки в Криму. За свою активну громадянську позицію Алімдар потрапив під увагу окупаційної влади. За ним почали стежити, викликати на допити та застерігати від подальшої активності.
«Я був налаштований не мовчати», – каже пан Алімдар.
Чоловік добре розумів, що рано чи пізно може сам опинитися за ґратами. Він регулярно міняв автомобілі, а по середам і четвергам не приходив додому, бо, як правило, саме в ці дні російські силовики проводять обшуки.
«Я це робив не тому, що боявся, а для того, щоб встигнути на обшук, який буде або в середу, або в четвер. Для мене було важливо максимально випереджати події і транслювати обшуки», – пояснює активіст.
Але одного разу Алімдар захворів і залишився вдома, і саме в цей день до нього прийшли силовики. Крім його будинку, обшуки провели в оселі його мами та рідного брата. Чоловік дуже добре пам’ятає той день, і часто згадує слова матері, які вона сказала йому після обшуків: «Роби те, що ти повинен робити для свого народу. Твоя місія – захищати свій народ».
Після обшуку в Алімдара зниклі гроші, а пізніше у нього конфіскували автомобіль. Активіст переконаний, що це було зроблено для перешкоджання його діяльності.
Пізніше, коли чоловік через сімейні обставини в черговий раз перетинав адмінкордон з Кримом, російські спецслужби чітко дали зрозуміти активісту, що якщо він повернеться, то це буде в останній раз.
Сьогодні пан Алімдар мешкає у Києві. Тут він відкрив невеликий сімейний заклад кримськотатарської кухні «Eski Qırım» (Старий Крим»). Назва не випадкова. Саме у місті Старий Крим активіст жив до переїзду на материкову Україну.
Зізнається, що на ідею створити етно-кафе його надихнув заклад «Салачік» в Бахчисараї, власником якого є нинішній політв’язень Марлен Асанов. Такою ініціативою пан Алімдар намагається відобразити та познайомити українців з культурою та цінностями кримськотатарського народу. Ні на хвилину не забуває він і про своїх співвітчизників. Зізнається, що хоч і перебуває в Києві, але живе проблемами тих, хто в Криму. Чоловік щиро вірить, що скоро всі політв’язні будуть на свободі, і він зможе всіх їх зібрати у своєму маленькому, але затишному закладі та нагодувати смачним, запашним пловом.
Керівник проекту: Зарема Барієва
Фото: Ельвір Сагірман
Текст: Ельвір Сагірман
Нагадаємо, що 26 лютого в Києві відбулася презентація альбому та виставки-експозиції “Заручники окупації”, яка розповідає про долю 20-ти кримськотатарських сімей після анексії півострова. 10 березня виставка відкрилася у Вінниці. Також презентація проекту планується у Львові і Дніпрі.
Проект реалізований Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.