Сьогодні, в шосту річницю зникнення в окупованому Криму проукраїнського активіста Тимура Шаймарданова, ми хочемо розповісти про історію його родини, яка після цієї страшної події зіткнулася з новими викликами. Як склалася доля дружини і сина Тимура? Які спогади залишилися у рідних? Якими надіями живе сім’я зниклого активіста? Про це читайте в матеріалі Кримськотатарського Ресурсного Центру, який підготовлений в рамках проекту «Заручники окупації».
26 травня 2014 року в окупованому Криму зник член громадської ініціативи "Український народний дім" Тимур Шаймарданов. Де він пропав і за яких обставин – невідомо, свідків немає. Весною того року він був одним із активних супротивників російській окупації півострова. Брав участь у проукраїнських акціях, займався волонтерством та допомагав українським військовим. Перед зникненням чоловік помітив, що за ним стежать. Він регулярно міняв житло. А в останньому будинку Шаймарданова новий орендар виявив прослушку. Правозахисники та активісти переконані: Тимура насильно викрали через його активну проукраїнську позицію на окупованому півострові.
«Перші місяці я була впевнена, що він знайдеться. Далі думали – ну от-от…, – обриває фразу Ольга Шаймарданова, – але нам важливо знати що сталося і хто в цьому винен».
Після цих страшних подій жінка та син Тимура виїхали з Криму – залишатися далі було небезпечно і для них. Наразі вони мешкають у Львові. У Марка Шаймарданова – татові очі. Про зникнення рідної людини він згадує із сумом у голосі.
«Я пам’ятаю батька українським активістом. Він завжди придумував нестандарті рішення, вмів спілкуватися з людьми. Ми ходили в походи, часто гуляли разом… Залишилися тільки хороші спогади…», – ділиться Марк Шаймарданов.
Добре хлопець пам’ятає і день зникнення батька – того дня він мав забрати його зі школи, але Марк так і не додзвонився до тата…
Пані Ольга зізнається, що через всі ці події Марку довелося стати дорослим.
Сьогодні родина Шаймарданових вже звикла до життя у Львові. Марк ходить в одну із місцевих шкіл, грає на віолончелі, цікавиться комп’ютерними іграми та вчить польську мову, а Ольга працює в компанії, що спеціалізується на імпорті.
Чи вірить сім'я Тимура в те, що він живий? Так, звичайно. І чекають того дня, коли зможуть обійняти його.
Керівник проекту: Зарема Барієва
Фото: Ельвір Сагірман
Текст: Ельвір Сагірман
Нагадаємо, що 26 лютого в Києві відбулася презентація альбому та виставки-експозиції "Заручники окупації", яка розповідає про долю 20-ти кримськотатарських сімей після анексії півострова. 10 березня виставка відкрилася у Вінниці. Також презентація проекту планується у Львові і Дніпрі.
Проект реалізований Кримськотатарським Ресурсним Центром за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.