КРЦ заявив про важливість приєднання України до Декларації про зацікавленість у співпраці з корінними народами в області зміни клімату

У вівторок, 3 вересня о 12-00, в Українському кризовому медіа-центрі, Кримськотатарський Ресурсний Центр провів брифінг, на якому закликав Україну офіційно приєднатися до Декларації про зацікавленість у співпраці з корінними народами в області зміни клімату. Спікери розповіли про те, чому ж Україні варто приєднатися до цієї Декларації, і як вона взагалі пов’язана з погіршенням екології окупованого Криму.

Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, відкриваючи захід, нагадав, що 23 вересня 2019 року генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш проведе Саміт щодо заходів в області зміни клімату, на якому буде піднято питання, яку роль відіграють корінні народи в запобіганні зміні клімату.

"Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш назвав проблему зміни клімату "головним питанням нашого часу, а його рішення – поворотним моментом історії". У нас ще є час щоб зупинити негативні наслідки зміни клімату, але для цього потрібні безпрецедентні зусилля з боку всіх верств суспільства", – зазначив голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру.

Член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв заявив, що захищаючи права корінних народів, забезпечуючи їх права користуватися землею, лісами і зберігати традиційне господарство, з'явиться можливість зберегти екосистему в світі. І якщо говорити про окупований Крим, то Росія проводить там постійно заходи, що порушують екологічну систему Криму. Це і глобальні будівництва, які не узгоджуються з корінним народом, і різні військові вчення, які суперечать міжнародному праву.

"Ми, як представники корінного народу України, територія якого сьогодні експлуатується з порушенням екосистеми країною-окупантом РФ, звертаємося до українського уряду, щоб Україна офіційно приєдналася до цієї Декларації. І допомагала усіма можливими заходами і дипломатичними, і юридичними захистити нашу територію і посприяти глобальній системі боротьби проти змін клімату в негативному плані", – додав Ескендер Барієв.

"Проблема кліматичних змін за кілька років торкнеться кримчан уже безпосередньо. За дослідженнями наших українських вчених, і не тільки українських, підвищення рівня Чорного і Азовського морів до 2050 року буде приблизно в межах 30-35 см. Це призведе до того, що Крим опиниться в стані острова. І тоді багато проблем, які сьогодні пов'язані з політикою, економікою матимуть зовсім інший вигляд", – сказав експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру, професор, доктор економічних наук Євген Хлобистов.

Євген Хлобистов підкреслив, що у зв'язку із загальними змінами в кліматі, сьогодні вкрай важливі стратегії адаптації до цих кліматичних змін.

"Ці стратегії повинні стати частиною державної політики України. Вони повинні розроблятися і вдосконалюватися постійно, тому що одна справа, що ми можемо прогнозувати, а зовсім інша справа, як на це реагувати", – додав експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру.

"Глобальне потепління пов'язане і з екологічними, і енергетичними проблемами. Екологічні проблеми очевидні: це збільшення викидів в навколишнє середовище, зокрема через діяльність саме енергетики. Звичайно, окремі держави, на жаль, сьогодні зацікавлені в глобальному потеплінні, однією з яких і є РФ", – сказав професор Інституту законодавства Верховної Ради України Борис Бабін.

Борис Бабін підкреслив, що існують як мінімум два ризики для Криму: зневоднення і опустелювання. Вони очевидні і вони відбудуться, якщо ситуація кліматичного розвитку буде зберігатися на такому ж рівні. А крім цих проблем, на окупованому півострові з'явилися ще дві нові електростанції, які споживають природний газ й істотно збільшують викиди діоксиду вуглецю в атмосферу, але Україна це, на жаль, не може контролювати.

"Звичайно, міжнародні заходи, а саме участь України у Саміті, підтримка з боку громадських ініціатив, структур корінних народів і відповідних заходів забезпечення інтересів корінних народів в умовах кліматичних змін, є дуже важливим для нас", – підкреслив Бабін.

Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв підкреслив, що Україна приєднуючись до цієї декларації:

1. Покаже свою позицію в плані підтримки щодо корінних народів.

2. Заявить про свої території і покаже, що вона турбується про подальший стан Криму, який наразі вона не контролює.

3. Підтвердить своє приєднання до Паризької угоди.