Шість років тому, 23 листопада 2017 року, російські силовики затримали групу активістів кримськотатарського національного руху – Бекіра Дегерменджи, Асана Чапуха, Руслана Трубача, Кязима Аметова та Веджіє Кашка. Під час затримання до 82-х річної Веджіє було застосовано насильство. Жінці стало зле і їй викликали швидку. Дорогою до лікарні Веджіє Кашка померла. За офіційною версією медиків в Криму причиною смерті став серцевий напад. Проте її сім’я та низка громадських активістів ставлять офіційну версію смерті під сумнів.
Усе своє свідоме життя ця тендітна жінка присвятила боротьбі за право свого народу жити на батьківщині. За бажання жити в Криму сім’я Кашка не раз піддавалася засланню з півострова і була змушена жити на Кубані. Тільки зустріч з А.Д. Сахаровим і його особисте клопотання допомогло родині отримати прописку.
У жовтні 2018 року окупаційний “суд” в Криму відправив під домашній арешт Асана Чапуха. 24 січня 2019 року Київський районний “суд” Сімферополя змінив запобіжний захід Бекіру Дегерменджи, Казиму Аметову та Руслану Трубачу на домашній арешт.
17 квітня 2019 року Київський районний “суд” Сімферополя ухвалив вирок фігурантам “справи Веджіє Кашка”. Бекіра Дегерменджи, Кязима Аметова і Руслана Трубача засудили до трьох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном три роки, Асана Чапуха — до трьох з половиною років умовно також з випробувальним терміном три роки.
Кримськотатарський Ресурсний Центр та Міністерство закордонних справ України висловили рішучий протест у зв’язку із неправомірним рішенням російського окупаційного “суду” у м. Акмєсджіт (Сімферополь) про засудження громадян України. Сфабрикована “справа Веджіє Кашка” стала одним із символів ганьби російського окупаційного “правосуддя”.