В умовах тривалої окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, котра розпочалася у 2014 року, проблема зі свободою слова на півострові набула широкої актуальності.
Так, спочатку в Криму продовжували працювати професійні журналісти, але із зростанням тиску більшість із них були змушені виїхати на материкову Україну, а хтось залишався та підпільно готував матеріали для українських ЗМІ. Внаслідок цього, на території розпочала свій розвиток громадянська журналістика. Прості люди, що змушені жити в умовах тимчасової окупації, взяли в руки мобільні телефони та ввімкнули камеру, аби зафіксувати численні правопорушення щодо представників корінного кримськотатарського народу.
Російські силовики під час обшуків в будинках активістів або під час «судових засідань» в Криму могли просто вибити телефон і камеру у журналістів, котрі фіксували усе на відео. Часом окупанти до них застосовували і фізичну силу. Як інструмент тиску і розправи над активістами застосовувалося російське законодавство. Журналістів притягували до адміністративної відповідальності нібито за організацію або участь в несанкціонованому мітингу.
Уже зараз серед численних політв’язнів Кремля є низка активістів, громадянських журналістів, блогерів із «Кримської солідарності».
16 кримських журналістів та активістів заплатили за свою позицію та наразі знаходяться у застінках ФСБ: Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Амет Сулейманов, Різа Ізетов, Емір-Усеїн Куку, Олексій Бессарабов, Владислав Єсипенко, Асан Ахтемов, Рустем Османов та Ірина Данилович.
Півострів перетворили на територію беззаконня з найменшим рівнем свободи слова.
Повномасштабне вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року ознаменувало новий етап жорстоких репресій проти незалежної журналістики в Україні. Від початку російського вторгнення, за даними Національної спілки журналістів України, окупанти вбили понад 100 українських та іноземних медійників. Численні регіональні медіа на тимчасово захоплених територіях змушені були припинити роботу через погрози, знищення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації.
Кримськотатарський Ресурсний Центр закликає міжнародне співтовариство продовжувати посилювати тиск на державу-окупанта, щоб наші співвітчизники могли продовжувати свою професійну діяльність.