“Кожен повинен знати про “червону лінію” співпраці з агресором” – Барієв

17 Лютого, 2021

Голова Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв в інтерв’ю “Крим.Реалії” прокоментував розроблену КРЦ методику оцінки доцільності введення персональних санкцій стосовно осіб, які співпрацюють з окупаційною владою. Барієв пояснив, що кожен повинен знати про “червону лінію” співпраці з агресором.

"Передумовами розробки цієї методики, з цією класифікацією є кілька чинників. Перший і основний – це те, що Кримськотатарський ресурсний центр протягом уже декількох років працює над тим, щоб сформувати свій список відповідно до законів – аналогів акту Магнітського в шести країнах. Відповідно, для того щоб ми розуміли, що винні в переслідуванні наших громадян в Криму не тільки люди в погонах, а й в тому числі політики. Нам потрібно враховувати ці моменти. Другою передумовою було те, що на сайті Міністерства реінтеграції України був розміщений законопроект про перехідне правосуддя, в якому взагалі відсутнє слово колаборант", – розповів він.

Барієв зазначив, що на ініціативу почали реагувати всі російські ЗМІ, включно з центральними. Окупантів це дуже турбує, і вони починають порівнювати КРЦ з нацистами і так далі.

"Насправді, після окупації дійсно можуть виникнути серйозні проблеми, коли ми будемо розбиратися: хто був колаборантом в більшій чи в меншій мірі? Зрозуміло, що у всіх людей, які проживають в Криму, є колаборація, тобто зв'язок, комунікація або співробітництво. Але ми повинні розрізняти злочинну ступінь колаборації і ступінь колаборації, яка просто необхідна через життя на цій території. Ми самі закликаємо своїх співвітчизників залишатися в Криму, тому повинні заздалегідь провести таку класифікацію", – пояснив експерт.

Нагадаємо, що 3 лютого Кримськотатарський Ресурсний Центр провів прес-конференцію на тему "Сучасні виклики оцінки дій колабораціоністів і санкційної політики", під час якої представив методику оцінки доцільності введення персональних санкцій стосовно осіб, які співпрацюють з окупаційною владою.