Кримськотатарський Ресурсний Центр

«Кримськотатарська жінка завжди відігравала важливу роль у соціальному та політичному житті свого народу» - Барієва

29 листопада 2021

Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва вважає, що ще з часів державності кримських татар кримськотатарська жінка відігравала важливу роль у соціальному та політичному житті свого народу.

«Ще з часів державності кримських татар кримськотатарська жінка відігравала важливу роль у соціальному та політичному житті свого народу. Вона мала право голосу в державній раді «Діване» і з її думкою вважалися за всіх часів. Напевно, кримськотатарська держава у тому вигляді, в якому вона була і яку ми її знаємо в історії, з демократичними рисами, мабуть, не була успішною без участі кримськотатарської жінки», - пояснила вона.

Зарема Барієва наголосила, що кримські татарки мали свої благодійні фонди, прагнули підтримувати малозабезпечені сім'ї, займалися благодійністю, будували мечеті, медресе. Ще в догераївську епоху, а це 1434 рік, Інджі-Бек-хатун побудувала одну з перших медресе в північному Причорномор'ї в Східній Європі. Це свідчить, що кримські татарки з трепетом ставилися до освіти.

Також вона згадала і про таких відомих жінок, як Сайде Муфті-Заде та Шефіка Гаспринська, які активно виступали за права жінок у світовому співтоваристві.

«Коли на початку 20 століття жінка в Європі виборювала право голосу, кримські татарки вже були ним наділені. Більше того, 9 кримських татарок обіймали ключові посади в уряді, нарівні з чоловіками відвідували політичні конференції, брали участь у політичному житті своєї республіки, а це багато про що говорить», - пояснила експерт.

Представниця КРЦ підкреслила, що кримськотатарські жінки завжди стояли пліч-о-пліч зі своїми чоловіками, у всіх періодах історії кримськотатарського народу. Після депортації 1944 року кримські татарки брали активну участь у національному русі.

Але, на жаль, з початку окупації Криму Росією 2014 року сотні активістів потрапили під репресії через свою громадянську позицію. Якщо спочатку це були практично тільки чоловіки, то трохи пізніше акції залякування почалися і щодо жінок. Під репресії стали потрапляти жінки-активістки, жінки-юристки, жінки-письменниці, жінки-журналістки, жінки-блогерки, а також дружини, матері, дочки політв'язнів Криму.

«Лише за 7 років окупації в Криму загинуло 12 жінок, було сфабриковано 7 кримінальних та сотні адміністративних справ стосовно жінок. Замість того, щоб піклуватися про жінок і не допускати насильства над ними, країна-окупант безпосередньо сама бере участь у ньому», - додала Барієва.

Варто зазначити, що лише 24 листопада «суди» окупованого Криму оштрафували 9 кримськотатарських активісток за те, що вони прийшли з кульками до будівлі ІТТ зустріти незаконно засудженого адвоката Едема Семедляєва. Сума всіх штрафів становила 101 000 рублів.