Кримськотатарський Ресурсний Центр

КРЦ представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2020 рік (відео)

15 січня 2021

У п'ятницю, 15 січня, Кримськотатарський Ресурсний Центр в онлайн-режимі представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2020 рік. Згідно з даними моніторингу, за звітний період на півострові зафіксовано 52 обшуки, 280 випадків затримань, 92 - допити, опитування і «бесіди», 252 - арешти: 47 - нові арешти, 16 - вироки, 189 - продовження строків утримання під вартою політв'язням Криму. Крім того, відомо про 424 випадки порушень права на справедливий суд, 138 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я і 77 випадках етапування політв'язнів Криму.

Спікерами на заході виступили:

Ескендер Барієв - голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу;

Тетяна Подворняк - менеджер з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру.

Лутфіє Зудіева - громадська захисниця.

Айдер Азаматов - адвокат.

Учасники конференції розкрили основні тенденції, динаміку та кількість правопорушень на півострові за 2020 рік.

Так, за словами Ескендера Барієва, за 2020 рік в окупованому Криму зафіксовано щонайменше 52 обшуки, 26 з яких в будинках кримських татар. Цей показник майже в 2 рази менше показників за 2019 і 2018 року і практично ідентичний кількості обшуків за 2017 (62). Така динаміка, на думку експертів КРЦ, пов'язана з пандемією коронавірусної інфекції.

«Не дивлячись на зменшення кількості обшуків в звітному періоді, тенденція проведення масових обшуків за підозрою в причетності до забороненої в РФ організації «Хізб ут-Тахрір», «Свідки Єгови» залишається незмінною. Також формальними приводами для проведення обшуків були нібито участь в добровільному батальйоні імені Номана Челебіджихана, шпигунство на користь України, екстремізм, поширення ненависті або ворожнечі та ін. Новою особливістю звітного періоду є проведення обшуків через неінформування («неповідомлення про злочин»)», - підкреслив голова правління КРЦ.

За минулий рік в окупованому Криму зафіксовано 280 затримань, 229 з яких - щодо кримських татар. Цей показник майже в 2 рази більший, ніж в минулому році (157), в 2018 було відомо про 128 випадків. Цей показник також демонструє спад.

«Як правило, затримання проводяться після обшуків, проте також системно фіксуються затримання на адмінкордоні з окупованим Кримом. Основними формальними приводами для затримань були нібито: причетність до заборонених в РФ організаціям «Хізб ут-Тахрір» і «Свідки Єгови», участь в батальйоні ім. Номана Челебіджихана», неповідомлення про злочин, публічні заклики до здійснення терористичної/екстремістської діяльності, підготовка до участі в діяльності терористичної організації, шпигунство на користь України, незаконне придбання, зберігання, перевезення вибухових речовин, боєприпасів і ін.», - розповів Барієв.

За 2020 рік у окупованому Криму зафіксовано 92 випадки допитів, опитувань і «бесід», 45 з яких - щодо представників кримськотатарського народу. У порівнянні з минулими роками кількість допитів за аналогічний період зменшилася: в 2019 році за рік було зафіксовано 194 випадки допитів, в 2018 - 152, в 2017 - 340.

«За 2020 рік зафіксовано 252 випадки арештів, 199 з яких - щодо представників корінного народу. З 252 випадків: 47 - нові арешти, 16 - вироки, 189 - продовження строків утримання під вартою політв'язням Криму. У цій категорії спостерігаємо таку тенденцію: в 2019 році було зафіксовано 335 випадків арештів, в 2018 - 207, а в 2017 - 46», - зазначив голова правління КРЦ.

Незважаючи на таку динаміку політика системних продовжень строків утримання під вартою, нових арештів і винесення великих термінів ув'язнення політв'язням Криму залишається незмінною протягом останніх років. За звітний період 16 осіб були засуджені до термінів від 3,8 до 19 років позбавлення волі, 47 - взяті під варту (деякі згодом були відпущені або поміщені під домашній арешт).

За словами Тетяни Подворняк, за 2020 рік зафіксовано 424 випадки порушень права на справедливий суд, 355 з яких - щодо представників корінного кримськотатарського народу. Цей показник менше торішніх за аналогічний період: за 2019 рік було зафіксовано 692 випадки, 2018 - 492 2017 - 515.

«Тим не менше, така статистика свідчить про цілеспрямоване утримання більше 100 політичних в'язнів під вартою, неправомірне використання російського законодавства в політичних цілях, зокрема, з метою придушення ненасильницької боротьби кримських татар і проукраїнських активістів і їх протесту проти окупації Криму. Протягом звітного періоду зафіксовано масові випадки продовження строків утримання під вартою, відхилення апеляційних скарг і клопотань адвокатів», - розповіла Подворняк.

Крім того, за цей період зафіксовано 138 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я, 111 з яких - стосовно кримських татар. Цей показник перевищує минулорічні за аналогічний період: в 2019 було зафіксовано 134 випадки порушення, в 2018 - 57, в 2017 - 38.

«Протягом звітного періоду на постійній основі фіксувалися випадки ненадання належної медичної допомоги в місцях утримання під вартою, особливо в умовах коронавірусної пандемії. Відомо, що далеко не всі політв'язні були забезпечені засобами індивідуального захисту. Такі дії, в свою чергу, приводили до погіршення стану здоров'я. При цьому, клопотання адвокатів часто ігнорувалися», - заявила менеджер з комунікацій КРЦ.

Крім того, як зазначила Тетяна Подворняк, за 2020 рік зафіксовано 77 випадків етапування політв'язнів Криму, 70 з яких - щодо представників корінного народу. У минулому році за ідентичний період було відомо про 96 випадках етапування.

У звіті КРЦ також міститься інформація про системні випадки вандалізму, порушення релігійних прав, про неналежні умови утримання в СІЗО і в'язницях, про порушення прав політв'язнів і незаконні військові навчання в окупованому Криму.

Адвокат Айдер Азаматов зазначив, що в 2020 році були зафіксовані нові методи придушення мирних акцій, мирних зібрань людей, які просто хочуть підтримати тих, хто знаходиться в СІЗО, тюрмах. Захисник навів як приклад ситуацію про затримання активістів на Керченському мості.

«2020 рік був дуже складним через пандемію, у зв'язку з чим наші підзахисні страждають в СІЗО, їх вивозять з високою температурою на судові засідання, на слідчі дії і тд. Ми говоримо, що не можна цього робити. І ми, захисники, самі знаходимося в зоні ризику, коли спілкуємося з людьми, які можливо хворіють коронавірусом. Низка моїх колег вже перехворіли через халатність російських силових структур», - додав він.

Правозахисниця Лутфіє Зудієва також погодилася, що в 2020 році погіршився моніторинг судових засідань у зв'язку з пандемією.

«Це серйозний удар по гласності судових процесів. Ми вважаємо, що російська влада використовує цей формальний привід для того, щоб ще більше приховати ті порушення, які мали місце при фабрикації «справ». Ми намагалися домогтися того, щоб забезпечували відеоконференцію засідань, на що мають право і родичі, і слухачі. Але суд відмовляє», - підсумувала вона.