Зарема Барієва проінформувала ООН про порушення прав корінних кримськотатарських жінок

22 Листопада, 2022

Менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва під час роботи 83 сесії Комітету ООН з Ліквідації Дискримінації щодо жінок у Женеві розповіла про становище кримськотатарських жінок в окупованому Криму, а також на новоокупованих територіях України.

Текст виступу

Шановні члени Комітету!

Лише за 8 років було вбито 12 жінок, сфабриковано 7 кримінальних та сотні адміністративних справ проти корінних жінок, проведено 19 обшуків у будинках кримськотатарських активісток.

Ситуація з правами людини в регіоні погіршується через неправомірне використання російського законодавства у сфері антитерористичного спрямування, пригнічуючи тим самим у тому числі й голоси корінних жінок.

Традиційно кримськотатарські жінки брали активну участь у політичному житті. Через заборону Меджлісу сотні жінок корінного кримськотатарського народу обмежені у праві здійснювати власні представницькі функції, оскільки перебування у цій якості на території Кримського півострова загрожує притягненням до кримінальної відповідальності як учасниць «екстремістської організації».

Після повномасштабної війни та окупації нових територій жертвами переслідувань з боку російських окупантів стали і кримськотатарські жінки, які компактно проживали в Херсонській та Запорізькій областях. Директор Мелітопольського краєзнавчого музею Лейла Ібрагімова стала першою жертвою, викраденою з будинку з мішком на голові, а в будинку члена Меджлісу кримськотатарського народу Гульнари Бекірової неодноразово проводилися обшуки за її відсутності.

З моменту окупації півострова кримськотатарські жінки-адвокати, які захищають політв'язнів Кремля, систематично переслідуються окупаційною адміністрацією.

Адвокатессу з-поміж корінних народів Еміне Авамільову у травні цього року при виконанні службових обов'язків заарештували на 5 діб.

У серпні 2022 року адвокат Ліля Гемеджі була позбавлена ​​професійного статусу Палатою адвокатів Чеченської Республіки за поданням департаменту Міністерства юстиції.

Прошу Комітет звернути увагу на те, що ситуація з корінними кримськотатарськими жінками практично не відображена у звіті, який Україна надала на розгляд Комітету.

У зв'язку з цим я рекомендую Комітету вивчити питання залучення жінок до процесу миробудування та їх роль у переговорному процесі для досягнення сталого миру та розробити механізм ефективного захисту жінок корінного народу, які зазнали переслідувань з боку держави.