Експерти КРЦ презентували дослідження про еколого-кліматичну дискримінацію в окупованому Криму

29 Липня, 2022

У п’ятницю, 29 липня в офісі Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим відбулася презентація дослідження експертів Кримськотатарського Ресурсного Центру «Еколого-кліматична дискримінація в окупованому Криму: виміри та загрози».

Захід із вітальними словами відкрили Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв, Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева та заступниця виконавчого директора Міжнародного Фонду Відродження Інна Підлуцька.

«Кримськотатарський Ресурсний Центр системно працює у цьому напрямку. Ми вже подали десятки заяв, скарг, звітів до профільних міжнародних екологічних організацій і їх структур про екологічну ситуацію в окупованому Криму. Ми повинні продовжувати говорити про це далі та доносити цю інформацію до міжнародного суспільства. Тому ми підготували це дослідження двома мовами: українською та англійською», – зазначив Барієв.

Таміла Ташева підкреслила що протягом цих восьми років РФ максимально мілітаризувала кримський півострів, що спричинило значне погіршення екосистеми Криму. Проте варто відзначити, що цьому питанню не надається належної уваги як і в Україні, так і за кордоном. Тому Представництво Президента України в АРК, яке виконує також функції офісу Кримської платформу, буде намагатися підіймати питання екологічної шкоди, яку наносить РФ.

«Коли я знайомилася із дослідженням, то зрозуміла, що в Україні є не дуже багато таких організацій, які системно працюють із питання захисту прав людини, включаючи право на чисте довкілля, як робить це КРЦ. Завдяки саме такій діяльності, міжнародне суспільство дізнається про екологічні проблеми півострова. Ми пишаємося тим, що можемо підтримувати таку ініціативу», – сказала Інна Підлуцька.

Дослідження презентували:

Євген Хлобистов – д.е.н, професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», академік Академії економічних наук України, член Експертної ради Кримськотатарського Ресурсного Центру з охорони довкілля та сталого розвитку Криму.

Світлана Бойченко – д.г.н., провідний науковий співробітник Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України, професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», членкиня Експертної ради Кримськотатарського Ресурсного Центру з охорони довкілля та сталого розвитку Криму.

Світлана Бойченко розповідаючи про актуальність дослідження наголосила, що на території окупованого Криму еколого-кліматична ситуація є доволі складною через низку причин – як природних, так і антропогенних, а саме: ٚ

  • природні аридні кліматичні умови та несприятливі зміни клімату, які проявляються у збільшенні повторюваності аномально високих температур, бездощових періодів, суховіїв, злив тощо; ٚ
  • інтенсивне водокористування в результаті інтенсифікації туризму та мілітаризації на півострові; ٚ хижацьке використання й експлуатація природних ресурсів (підземних вод, ґрунтів, лісів заповідного фонду та морських екосистем); ٚ
  • забруднення довкілля в результаті техногенних аварій та індустріалізації (аварія на «Титані», будівництво доріг і Керченського мосту); ٚ
  • неконтрольовані забудови на узбережжі морів, а також на території заповідників; ٚ ненадання достовірної інформації щодо екологічної ситуації та непроведення просвітницької роботи щодо змін клімату; ٚ
  • дискримінаційні правові норми з порушенням прав людини на чисте довкілля, неефективні управлінські рішення кримської окупаційної влади.

«Все вищенаведене є порушенням прав людини на чисте і здорове довкілля, а також права доступу до екологічної інформації, що не сприяє адаптивній стійкості до змін клімату громади і є проявом еколого-кліматичної дискримінації», – додала вона.

Експертка, підсумовуючи результати наукової роботи, підкреслила, що сучасні виклики від змін клімату, неефективний менеджмент і хижацька екологічна політика окупаційної «влади» не сприяє адаптивній стійкості до змін клімату громади і є проявом еколого-кліматичної дискримінації.

Більше того, локальні екологічні конфлікти через ускладнення умов життєдіяльності, через ускладнення традиційного ведення господарства та через перерозподіл ресурсів може спонукати певну частину населення Криму до внутрішніх і зовнішніх міграцій, в тому числі і в напрямку південних регіонів України та спричинити екологічні і соціальні конфлікти. А як показав час, і навіть війну за ресурси.

«Це дослідження має досить конкретну перспективу для реінтеграції Криму, для відновлення територіальної цілісності нашої держави та для того, щоб ми поглянули у майбутнє із точки зору реалізму», – додав Євген Хлобистов.

Ознайомитися із дослідженням.

Це дослідження видано в рамках Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.