Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Санкційний потенціал сфери природокористування в Криму

Хлобистов Є.В., д.е.н, проф., акад. АЕН України, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру

Минуло більше 7 років з окупації Криму Росією. Переважна більшість держав світу підтримали Україну політикою невизнання. Саміт «Кримської платформи» нагадав світу та нашим сусідам, що Крим – це Україна, і що це лише тимчасово окупована наша територія. Україна проголошує, що єдиним шляхом деокупації є дипломатичний, який здійснюється в різноманітний спосіб – через санкційний тиск, через дипломатичну та громадську активність, через постійне нагадування про належність Криму, через неусипну увагу українського суспільства до кримської тематики. Одним з наріжних форм санкційної політики щодо Криму є моніторинг стану довкілля, природокористування та нагромадження доказів порушення українського природоохоронного законодавства та міжнародних довкільних угод, які здійснюється Російською Федерацією в Криму. Ми вже неодноразово підіймали питання, чому виникають різні екологічні проблеми в Криму і як окупаційна влада їх намагається вирішувати, і чому це вирішення, у більшості випадків, приречено на низьку результативність[1].[2] [3]

Давайте поглянемо, де і як здійснюється природокористування в Криму. Почнемо з корисних копалин та видобування мінерально-сировинних ресурсів. В Криму, згідно офіційним даним, на момент окупації знаходилося 24% всіх придатних до експлуатації (видобування) вапняків України. Всі кримські родовища вапняків експлуатуються і нині.   Потреба металургійної промисловості України в флюсових вапняках, а це 20-25 млн.тон на рік, практично повністю задовольнялася за рахунок видобутку на кар’єрах, розташованих в Донецькій області та в Криму, де зосереджено 97% розвіданих запасів вапняків для металургійної промисловості. Українські металурги нині не отримають достатньої кількості флюсових вапняків, бо крім втраченого Криму, значна частина вапнякових родовищ опинилася на не контрольованій Україною частині Донбасу. Однак, повернемося до Криму.

Нині продаж і видобування вапняка сконцентрована в декількох приватних компаній, однією з найбільших є компанія «АМОНТЕ» (село Відкрите, істор. назва – Найн Бронт), значний видобуток понтичного вапняка  здійснюється на Іванівському родовищі, але санкції мають орієнтуватися на компанії, що є покупцями вапняка на теренах РФ.

Саме великі підприємства мають нести відповідальність за порушення українського законодавства, крім безпосередніх видобувачів мінерально-сировинних ресурсів, які, на загал, є представниками малого та середнього бізнесу.

«Балаклавське рудоуправління» (назва збережена і нині)  поставляла флюси на більшість металургійних заводів України. Нині покупцями флюсів є російські підприємства. Звісно, що з 2014 року жодних перевірок стосовно впливу на довкілля за чинними українським законодавством не проводилося.

Для офлюсовання агломерату на Камиш-Бурунському комбінаті виявилося більш вигідним використання місцевих хімічно придатних сарматських, меотіческій і понтических вапняків-черепашників. Нещодавні повідомлення про масову загибель птахів поблизу комбінату[4] свідчать про небезпеку цього підприємства для довкілля.

Видобування піску в Керчі. Видобування здійснюється в декількох місцях, але найбільш небезпечним є використання Нижньо-Чурбаського хвостосховища. Внаслідок значної концентрації важких металів та інших забруднюючих речовин, і сам видобуток, і використання піску загрожує здоров'ю людей, а також навколишньому середовищу Керченського півострова та Чорного моря.

У піску греблі, що межує з відходами, вміст миш'яку в 377 разів вищий за гранично допустиму концентрацію.

Хвостосховище (спеціальна споруда для безпечного зберігання токсичних речовин) експлуатувалося з 1968 року та призначалося для збирання отруйних відходів Камиш-Бурунського залізорудного комбінату. За повідомленнями кримських ЗМІ, ці відходи використовують для будівництва

Води. У Кримських горах спостерігався суттєвий недобір опадів: у районі Ай-Петрі випало 43% норми, а в районі Ангарського перевалу 26% норми. Несприятливі синоптичні обставини сприяли збереженню режиму осінньої межі у басейнах всіх річок. Відбувалося незначне коливання рівнів води, переважно у бік зниження. Річка Альма вище гідропосту Партизанське місцями пересохла. На більшості річок селевих басейнів муніципальних округів Алушти, Судака та Феодосії зберігається пересихання», – йдеться в інформації Гідрометцентру.

За даними кримських синоптиків, середні витрати води на річках Бельбек, Демерджі, Салгир, Коккозка в жовтні були в межах норми, на річках Кучук-Карасу, Кучук-Узенбаш та в пониззі річки Кача в межах 7-28% норми, а на решті річок не більше 40-68 % норми.

Вуглеводи. На балансі «Чорноморнафтогазу» у 2014 р перебувало 17 родовищ, серед них 11 газових, 4 газоконденсатних і 2 нафтових. Так, за офіційними даними ДАТ “Чономорнафтогаз” ще станом на квітень 2019 року з українських надр було вкрадено 9,3 млрд. куб. м природного газу та 280 тисяч тон рідких вуглеводнів. Для порівняння сумарні запаси вуглеводнів усіх родовищ півострову оцінюються: природного газу – 58,56 млрд куб м, газового конденсату та нафти – 3761 тис тон. На сьогодні достеменно невідомо яка кількість вуглеводнів незаконно видобувається Росією у Криму з українських родовищ, але ще у 2017 році ДАТ “Чорноморнафтагаз” оцінювала втрату своїх активів у 5 млрд доларів, а вже у 2020 році ця сума була збільшена у 1,5 рази.

До санкцій треба долучити компанії, які купують нафтопродукти від видобування нафти на шельфі. В Криму немає нафтопереробних заводів. Переробка нафти здійснюється на теренах РФ, за логістикою, це Туапсінський НПЗ. Санкції мають бути застосовані само до цього підприємства та до його партнерів.

Природо-заповідний фонд. Зміна статусу природо-заповідних об’єктів. Нищення дерев та чагарників, представників флори та фауни тощо. Достеменно не відомо, скільки. Цим займаються компанії, що реалізують інфраструктурні проекти (ВАТ «ВАД», Санкт-Петербург). Ця компанія має бути в максимальної кількості санкційних списків.

Мілітарна активність. Винищення флори та фауни, забруднення земельних ресурсів Керченського півострова (Міноборони РФ та організації-підрядники) в процесі військових навчань, на площі понад 55 000 га. Через вибухи сучасних снарядів, можна впевнено стверджувати, що ґрунт буде не здатний до родючості і з міркувань екологічної безпеки його треба зняти. Санкції мають бути застосовані до компаній, які забезпечують військові навчання в Криму.

Таким чином, можна зазначити, що екологічна ситуація в Криму потребує ретельного вивчення, постійного моніторингу, визначення реальних та потенційних небезпек та загроз, а також вивчення ситуації, яка склалася з природокористуванням на теренах Криму. Зокрема, організації-порушники міжнародного та українського законодавства, що незаконно видобувають корисні копалини, мають потрапити до санкційних списків, і не тільки безпосередні видобувачі копалин та користувачі природних ресурсів, а й організації, що використовують ці ресурси за для власних господарських та бізнесових потреб. Саме на це має бути прикута увага експертного середовища.

В окупованому Криму сильно обміліло Тайганське водосховище

У Білогірському районі окупованого Криму сильно обміліло Тайганське водосховище, водоймище майже розділилося на дві частини через падіння рівня води.

30 листопада 2022

«Дії рф ускладнюють адаптивну стійкість Криму до змін клімату» - Бойченко

Експертка КРЦ Світлана Бойченко вважає, що аридні кліматичні умови, несприятливі прояви зміни клімату на фоні неефективного менеджменту влади та активної військової діяльності, значно погіршують комфортність та життєдіяльність населення Криму та ускладнюють його адаптивну стійкість до змін клімату.

28 листопада 2022

«Вирішення еколого-економічних проблем Криму можливо тільки після повернення його до України» - Хлобистов

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов вважає, що питання деокупації Криму тісно пов’язані з вирішенням проблем подолання завданої шкоди природним ресурсам та довкіллю Криму.

23 листопада 2022

«Необхідно розвинути концепцію міжнародного злочину екоциду» - Бабін

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Борис Бабін вважає, що злочини проти довкілля, пов’язані із російською агресією, спричиняють істотний негативний вплив на глобальне потепління; водночас важливою стає їх вірна міжнародно-правова кваліфікація, а тому необхідно розвинути концепцію міжнародного злочину екоциду.

22 листопада 2022

У Єгипті розповіли про проблеми впливу російської окупації Криму на зміну клімату

Із 6 до 18 листопада у Шарм-ель-Шейху (Єгипет) пройшов Саміт ООН зі зміни клімату (#COP27), в рамках якого Кримськотатарський Ресурсний Центр спільно з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України провели сайд-івент на тему: «Вплив на зміну клімату: Крим, корінні народи та міжнародні злочини».

19 листопада 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр подає аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 2 затримання, 1 обшук, 23 арешти, 2 випадки допитів, опитувань та розмов та 2 етапування. Зафіксовано 29 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 4 випадки порушення права на високий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті. Крім того, в аналізі є дані щодо порушень прав людини у Херсонській та Запорізькій областях за період повномасштабної війни.

9 листопада 2022

Крим: виклики, загрози, шляхи вирішення

Значне збільшення використання та споживання води (інтенсифікація будівництва, промисловості, туризму та мілітаризація) та припинення поставок прісної води з материкової частини України призвели до зниження рівня води в деяких водоймах до критичного рівня, а кліматичні зміни погіршили цю ситуацію.

2 листопада 2022

У Чорному морі через війну загинуло 50 тисяч дельфінів

Через повномасштабну війну Росії проти України, через бомбардування та ракетні обстріли загинуло 50 тисяч дельфінів. Про це розповів керівник наукового департаменту природного парку «Тузловські лимани» Іван Русєв.

2 листопада 2022

В окупованому Криму знизилися запаси водосховищ

Обсяг водосховищ в окупованому Криму на початок листопада зменшився на 11 млн. кубометрів порівняно з показниками на початку жовтня. Про це повідомили у «Кримському управлінні з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища».

2 листопада 2022

Кому зашкодить вибух на Каховській ГЕС?

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що російські війська замінували Каховську гідроелектростанцію. За його словами, якщо окупанти її підірвуть, то окупований Крим мінімум на 10-15 років залишиться без води. Та кому ж дійсно зашкодить цей вибух?

27 жовтня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2022 року

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2022 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 25 обшуків, 108 затримань/утримань і 124 допити, опитування і «бесіди». Загальна кількість арештів за перші 9 місяців поточного року становить 138. Зафіксовано 263 випадки порушення права на справедливий суд, 25 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 24 випадки етапування політв'язнів Криму. Крім цього, у аналізі є дані про порушення прав людини в Херсонській та Запорізькій областях за період повномасштабної війни.

26 жовтня 2022

Звернення КРЦ у зв'язку з незаконною масовою мобілізацією корінного кримськотатарського народу до збройних структур росії

Кримськотатарський Ресурсний Центр направив звернення Генеральному секретарю ООН пану Антоніу Гутеррішу у зв'язку з незаконною масовою мобілізацією корінного кримськотатарського народу до збройних структур росії. Люди не хочуть воювати. Як їм допомогти? КРЦ буде добиватися реакція Генсека ООН.

24 жовтня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр подає аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 5 затримань, 1 обшук, 27 арештів, 7 випадків допитів, опитувань та розмов та 5 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 32 випадки порушення права на справедливий суд. Відомо про 2 випадки порушення права на високий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

13 жовтня 2022

«Збалансований розвиток кримськотатарського народу є частиною цілей Сталого розвитку до 2030 р» - Хлобистов

26-27 вересня експерт КРЦ, проф. Євген Хлобистов брав участь у Стратегічній сесія неформальної мережі Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що відбулася за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» та Уряду Швеції.

13 жовтня 2022

Заява КРЦ у зв'язку із «вироками» Наріману Джелялову, братам Ахтемовим

21 вересня 2022 року у «Верховному суді Криму» відбулось заключне «судове засідання» у «справі з підриву газопроводу в селі Перевальне». Наріману Джелялову, Азізу та Асану Ахтемовим оголосили «вирок».

21 вересня 2022

В окупованому Криму масово гине риба

Кримчани виявили масову загибель риби у ставку поряд із Бельбецьким водозабором, а також на пляжі в районі села Юркіне.

12 вересня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за серпень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за серпень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 19 затримань, 14 арештів, 20 випадків допитів, опитувань та розмов та 3 випадки винесення штрафів. Зафіксовано 35 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 1 випадок порушення права на високий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

12 вересня 2022

Україна прийняла перший нормативно-правовий акт для реалізації ЗУ «Про корінні народи України»

У вівторок, 23 серпня, Кабінет Міністрів України прийняв нормативно-правовий акт «Порядок закріплення правового статусу представницького органу корінного народу України та позбавлення такого статусу».

6 вересня 2022

«Вирішення економічних та екологічних проблем Криму має стати предметом особливої уваги» – Хлобистов

Член Експертної ради Кримськотатарського Ресурсного Центру з охорони довкілля та сталого розвитку Криму Євген Хлобистов під час свого виступу на установчому форумі «Крим – Погляд в майбутнє» заявив, що Україна вже сьогодні має розробити та узгодити державну стратегію реінтеграції Криму.

24 серпня 2022

В окупованому Криму море забарвилося у жовтий колір

У Керчі море забарвилося у жовтий колір біля пляжу на Мамі. Керчани вважають, що у воду потрапили якісь хімікати.

24 серпня 2022