Кримськотатарський Ресурсний Центр
+38 (067) 343 74 54   +38 (044) 489 61 25

Заява української громадськості щодо російської інтервенції до Казахстану

Інтервенція військ Російської Федерації до Казахстану та їх розгортання у чисельності, яка явно виходить за межі декларованої, вже є здійсненним фактом, уможливлює ефективний контроль Російської Федерації над політичною владою, збройними формуваннями та силовими структурами Казахстану.

Таким чином Російська Федерація вже несе частину відповідальності за грубі порушення міжнародного права, прав людини та порушення гуманітарного права, які об’єктивно відбуваються в Казахстані в рамках силового протистояння, вбивств, тортур, ув’язнень та інших переслідувань громадян.

Попри здійснення інтервенції за запрошенням президента Казахстану та під прикриттям «миротворчої місії» Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) її міжнародно-правова легітимність є щонайменше сумнівною. Ані ООН, ані ОБСЄ як уповноважені міжнародні організації у сфері безпеки не визначали потреби іноземного втручання у ситуацію в Казахстані, вказане питання не розглядалося Радою Безпеки ООН ані до початку інтервенції, ані пізніше.

Хоча протести в Казахстані носили очевидно широкий та масовий характер, а вимоги протестувальників, щонайменше до початку силового протистояння, не суперечили конституційним вимогам, влада Казахстану не задекларувала навіть спробу діалогу з протестуючими. Натомість казахстанською владою були задіяні усі методи блокування розповсюдження будь-якої інформації за межі країни щодо перебігу внутрішньополітичної кризи, не вжиті передбачені міжнародним правом механізми діалогу, посередництва та примирення.

Казахстан є членом ООН, фундаментальні принципи Загальної декларації прав людини якої вимагають, щоб права людини охоронялися силою закону. Міжнародні угоди, в яких бере участь Казахстан, зобов’язують його утримуватися від свавільного позбавлення життя та безумовно уникати тортур та жорстокого поводження, зобов’язують його гарантувати затриманим щонайменше мінімальні права та повагу їх гідності.

Не вичерпавши можливостей внутрішнього діалогу, влада Казахстану негайно вдалася до задіяння інструментів, передбачених у рамках ОДКБ. Ці механізми стали «легітимацією» військової інтервенції та подальшої силової присутності Російської Федерації на території Казахстану, що вже має ознаки ефективного контролю. Крім того, будь-яка участь у внутрішньому протистоянні «миротворців» робить цей конфлікт міжнародним та поширює як на силові структури та армію Казахстану, так і на «миротворців» вимоги Женевських конвенцій 1949 року та протоколів до них.

Усі «миротворчі операції» які колись здійснювалися силами Російської Федерації самостійно, чи в рамках «Співдружності Незалежних Держав», завершувалися закріпленням та легалізацією військової присутності Російської Федерації на території країн, яким надавалася «допомога». Як свідчить історичний досвід, військова присутність Російської Федерації ніколи не приносила мир та зрештою забирала свободу.

Україна вже впродовж восьми років щодня протистоїть російській збройній агресії та бореться з окупацією Криму, яку Російська Федерація вчинила в порушення норм та принципів міжнародного права, Статуту ООН, Заключного Акту СБСЄ 1975 року, Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (т.зв. Будапештського Меморандуму) та численних двосторонніх угод з Україною.

Враховуючи згадане заявляємо таке.

Казахстан та його народ сьогодні стоять перед великою загрозою – бути наново колонізованими та пограбованими Росією в її проєкті відновлення ефемерної радянської величі.

Казахстан, як незалежна держава, має всі можливості для внутрішнього діалогу та може вирішувати внутрішньополітичні питання без втручання інших держав. Влада Казахстану має доступ до таких міжнародних інструментів посередництва та врегулювання конфліктів, що не призводять до розміщення іноземних військових контингентів та окупованих територій. 

Міжнародна спільнота має зрозуміти, справжню, а не задекларовану мету існування ОДКБ, як організації, єдність якої забезпечується примусом, та яка є лише інструментом російської експансії та військової інтервенції. У цьому вимірі характерним став фактичний примус Киргизстану з боку Росії щодо участі киргизьких військових у операції в Казахстані.

ОДКБ не є та ніколи не може бути визнаною як організація, що може здійснювати миротворчі місії під мандатом РБ ООН. 

Звертаємо особливу увагу на очолення угрупування ОДКБ у Казахстані генерал-полковником Андрієм Сердюковим, прямо причетного до розв’язання агресивної війни проти України, до окупації Криму та районів Сходу України, який вчиняв на захопленій Російською Федерацією території України керівництво парамілітарними формуваннями, причетними до чисельних міжнародних воєнних злочинів та злочинів проти людяності, расової дискримінації та масового нехтування фундаментальними правами людини. 

Цивілізовані учасники міжнародних відносин, демократичні держави та універсальні й регіональні організації не мають визнавати легітимність військової інтервенції до Казахстану під прикриттям ОДКБ та мають моніторити дотримання інтервентами та владою Казахстану вимог міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. 

У подальшому, якщо ефективний контроль з боку Російської Федерації над владою Казахстану буде підтверджено об’єктивними обставинами, міжнародна спільнота та міжнародні організації мають надати оцінку здатності нинішнього політичного режиму Казахстану представляти казахський народ, що має невід’ємні права на самовизначення, на спротив тиранії та іноземній агресії та на сталий розвиток.

Українська громадськість висловлює свою солідарність та підтримку громадянам Казахстану, котрі використовують свої конституційні права на мирні зібрання, на свободу слова з метою захисту своїх політичних, соціальних та інших прав та свобод. Українська громадськість засуджує непропорційне застосування владою Казахстану сили проти громадян Казахстану, обмеження їх прав та свобод. Українська громадськість засуджує Російську Федерацію, котра здійснила незаконну воєнну інтервенцію під миротворчою ширмою ОДКБ та здійснює спроби закріпити незаконну окупацію Республіки Казахстан.

Автором заяви є ГО «Мережа захисту національних інтересів АНТС» та десятки інших правозахисників, громадських діячів та активістів, які доєдналися до неї. Кримськотатарський Ресурсний Центр також розділяє цю позицію, а тому став одним із підписантів цього документу.

Заява відкрита до підписання. Всі, хто хоче долучитися, надсилайте свої дані на ants.ngo@gmail.com

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за лютий 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за лютий 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 5 обшуків, 24 арешти, 23 випадки допитів, опитувань та «розмов» та 5 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 29 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 2 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

4 квітня 2022

Інформаційна кампанія «У КРИМУ – ПОЧАЛОСЯ… У КРИМУ – ЗАКІНЧИТЬСЯ!»

Кримськотатарський Ресурсний Центр розпочинає інформаційну кампанію «У КРИМУ – ПОЧАЛОСЯ… У КРИМУ – ЗАКІНЧИТЬСЯ!», присвячену Дню спротиву окупації Криму.

16 березня 2022

Інформаційна кампанія #LIBERATECRIMEA

Підтримано: «Програмою сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.

16 лютого 2022

Інформаційна кампанія #LIBERATECRIMEA

Незважаючи на те, що вже декілька років триває окупація Криму Російською Федерацією, українське суспільство залишається недостатньо обізнаним про ситуацію в Криму. Середньостатистичний українець починає адаптуватися до того, що Крим не знаходиться під контролем України. Національні та регіональні ЗМІ неналежно висвітлюють тему Криму.

16 лютого 2022

В Алушті знімуть обмеження щодо подачі води

«Голово» окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив, що в Ізобільненському водосховищі накопичилося достатньо запасів води для того, аби зняти будь-які обмеження в Алушті. Він стверджує, що запасів води вистачить до кінця року.

10 лютого 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за січень 2022 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за січень 2022 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 1 обшук, 7 арештів, 1 випадок допитів, опитувань та «розмов» та 3 випадки винесення штрафів. Зафіксовано 47 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

10 лютого 2022

Санкційний потенціал сфери природокористування в Криму

Хлобистов Є.В., д.е.н, проф., акад. АЕН України, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру

4 лютого 2022

Доповідачу ООН розповіли про «дефіцит» води в окупованому Криму

У середу, 26 січня, експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Борис Бабін обговорив із Спеціальним доповідачем ООН з прав людини на безпечну питну воду та санітарію паном Педро Аррохо Агудо ситуація з «дефіцитом» води в окупованому Криму.

28 січня 2022

Переклад Конвенції про захист прав людини та основних свобод кримськотатарською мовою

Переклад Конвенції здійснювався за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні

28 січня 2022

Академія публічної дипломатії кримських татар

Академія публічної дипломатії реалізується за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні

28 січня 2022

Міжнародний літній табір «Табір Свободи»

Міжнародний літній ліберальний табір реалізується за сприяння Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні

28 січня 2022

Чи є перспектива судового процесу через припинення постачання дніпровської води до Криму?

Перший віце-спікер російського парламенту Криму Юхим Фікс заявив, що РФ закінчує підготовку позову для передачі до Арбітражного суду Криму щодо визнання збитків від «водної блокади Криму». Чи є перспектива судового процесу через припинення постачання дніпровської води до Криму Північно-Кримським каналом? Чи є якісь шанси у РФ?

28 січня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2021 рік (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2021 рік. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 53 обшуки, 366 затримань/утримань та 366 допитів, опитувань та «розмов». Загальна кількість арештів за 2021 рік складає 210: 25 – нові арешти, 40 – адміністративні арешти, 118 – продовження терміну тримання під вартою, вироки – 28. Зафіксовано 478 випадків порушення права на справедливий суд, 135 – на найвищий досяжний фізичного та психічного здоров'я. Також зафіксовано 37 випадків етапувань політв'язнів Криму. Штрафи виносили 140 разів.

25 січня 2022

Заява української громадськості щодо російської інтервенції до Казахстану

Інтервенція військ Російської Федерації до Казахстану та їх розгортання у чисельності, яка явно виходить за межі декларованої, вже є здійсненним фактом, уможливлює ефективний контроль Російської Федерації над політичною владою, збройними формуваннями та силовими структурами Казахстану.

14 січня 2022

Проблеми якості питної води в окупованому Криму

Поряд з існуючим водним дефіцитом в Криму особливої актуальності набуває проблема якості питної води, яка нерозривно пов’язана із загальним екологічним станом водних ресурсів півострова. Так, за офіційними даними окупаційної влади Криму в 2020 році близько півмільйона його жителів забезпечувалися неякісною питною водою.

11 січня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за грудень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за грудень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 3 обшуки, 2 затримання\утримання, 15 арештів, 2 випадки допитів, опитувань та «розмов» та 6 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 51 випадок порушення права на справедливий суд. Відомо про 1 випадок порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

10 січня 2022

Барієв став головою Громадської ради при ДЕСС

У вівторок, 28 грудня, відбулося засідання Громадської ради при Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, під час якої Голову Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва обрали Головою цієї ради.

6 січня 2022

«Ціна окупації Криму» - 7 067 зафіксованих порушень прав людини

У п’ятницю, 10 грудня у всьому світі відзначається День прав людини – саме цього дня у 1948 році під час третьої сесії Генасамблеї ООН було прийнято Загальну декларацію прав людини. Цей документ на міжнародному рівні проголосив основні громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і таким чином встановив їх стандарти. Проте далеко не всі країни дотримуються принципів декларації. Зокрема, після окупації Криму РФ у 2014 році, ситуація з правами людини на півострові постійно погіршується.

6 січня 2022