Кримськотатарський Ресурсний Центр

Крим та вода. Хибні намагання…

С.Г. Бойченко, д.г.н., Т. Кучма, к.т.н., Є.В. Хлобистов, д.е.н.

Одна з головних проблем сьогодення – це дефіцит прісної води. Особливо вразливими є регіони з аріднимтипом кліматом [1]. Південні регіони України і Крим також відносяться до цієї зони вразливості. Але в Криму ситуація погіршилися через регіональні зміни клімату (зменшення кількості атмосферних опадів на фоні аномально високих температур), нераціональне використання наявних водних ресурсів та інтенсифікацію водокористування для технологічних, побутових, промислових та військових потреб, а також в результаті анексії і як результат втрата водопостачання з материкової України. Всі ці фактори стали причиною різкого зниження рівня води у водосховищах, озерах, річках на території Кримського півострову.

В 2020 році критична ситуація з водопостачанням ще більше загострилась, через різке обміління Сімферопольського водосховища, яке є одним з основних постачальників прісної води в Сімферополь. При добових потребах міста в ~160 тис. м3 води, забезпечується тільки ~100 тис. м3 води на добу.Крім того, через технічні причини (аварії на водопровідних мережах) втрачається більше 50% води. Все це змусило кримську владу в серпні цього року в м. Сімферополь і ще в 39 населених пунктахввести графік подачі води по годинах (в деяких районах жителі отримують воду лише дві години на добу і лише в будні). Але проблема не тільки в дефіциті питної води, а й в її якості. Вода, яка поступає з водопровідної мережі часто не є придатною для вживання (мутна, коричневого відтінку з включенням часток іржі). Щоб хоча якось забезпечити населення питною водою на вулицях були встановлені пластикові резервуари з питною водою. Зрозуміло, що зберігання води в таких умовах відбувається з порушенням санітарно-гігієнічних норм.

Проблему дефіциту прісної води кримська влада планує вирішувати кількома шляхами, а саме:

• за рахунок опріснення морських і солонуватих підземних вод. Наприклад, установку з опріснення побудували на березі моря в с.Миколаївка. На будівництво установок виділено 8,2 млрд рублів. Очікується отримання опріснених вод до 40 тис. м3 води на добу;

• за рахунок використання підземних вод із свердловин. Наприклад, близько Сімферополя планується пробурити три свердловини, які можуть дати до 10 тис. м3 води на добу;

• за рахунок збільшення кількості атмосферних осадом шляхом активних впливів на атмосферні процеси. Наприклад, в жовтні-листопаді 2016 року та в серпні-вересні 2020 року були здійснені авіаційні роботи з метою штучного збільшення опадів та збільшення припливу води у водосховищах. Фінансування робіт в 2020 році становить біля в 25,5 млн рублів (314 тис. дол.).

Також заплановане будівництво постійного водогону з Тайганського водосховища в Білогірському районі Криму в Сімферополь, що може стати причиною серйозних змін в природних екосистемах. Але Тайганське водосховище не має відповідної водності для того, щоб цей водогін став дієвим інструментом вирішення проблеми дефіциту води.

За допомогою наземних метеорологічних спостережень та дистанційних супутникових даних авторами було проаналізовано ефективність активних впливів на атмосферні процеси з метою штучного збільшення кількості атмосферних опадів в Сімферопольському районі.

Схема активних впливів на атмосферні процеси наступна. З літака, обладнаного системою вертикальної радіолокації хмар і опадів, з встановленим бортовим вимірювально-обчислювальним комплексом, який об'єднаний з бортовим комплексом системи диспетчеризації, «засівають» хмари спеціальними речовинами.Це два найбільш поширених типи реагентів: холодоагенти (речовини, які викликають різке локальне зниження температури, наприклад, тверда вуглекислота, рідкий азот) та льодоутворюючі реагенти (що виконують функцію штучних ядер кристалізації, наприклад, йодисте сріблоAgI).

Оскільки тиск насичення водяної пари над льодом менше, ніж над водою, кристалики льоду доростають до розмірів частинок опадів значно швидше, ніж краплі в природі. При введенні в достатній кількості зародкових крижаних часток починається процес «перегонки» водяної пари на ці частинки. Таким чином, при розпиленні сухого льоду в атмосфері в хмарі створюється шлейф охолодженого нижче -40 °С повітря і хмарна волога, потрапляючи в нього кристалізується. Після цього, протягом 30-60 хвилин починається формування дощового фронту і падають опади.

Шляхом активних впливів на атмосферні процеси можна досягти збільшення кількості атмосферних опадів безпосередньо в заданому регіоні в 1,5-2,0 рази, а також збільшити сезонний обсяг атмосферних опадів в середньому на 15-30%. При цьому, для досягнення ефекту необхідно, щоб дощові хмари вже були сформовані і більш ефективно «засівати» хмари в холодний період року.

З засобів масової інформації та літературних джерел, було встановлено, що роботи з активних впливів на атмосферні процеси проводились 30-31 жовтня 2016 року [2] та за період 29-30 вересня 2020 [3].

Так, за контрактом, з 20 вересня до 15 грудня 2020 року (протягом 45 годин загального льотного часу) заплановані роботи зі штучного збільшення атмосферних опадів.

За даними метеостанції Сімферополь в результаті проведення активних впливів з 29-30 вересня (використано ресурс [[4]]), зафіксовано протягом пари днів збільшення потужності хмарності на 25-35% (див.рис.1), відносної вологості повітря в приземному шарі до 35%, а також випало біля 46±7 мм атмосферних опадів (див.рис.2).

В жовтні 2016 року в Червоногвардійському районітакож були також проведені роботи з активних впливів. Так, інтенсивність опадів була на 4-6 мм /год більше, ніж в зонах хмарності до впливу. На метеостанції Сімферополь за період з 28 жовтня до 02 листопада 2016 року під час проведення активних впливів протягом 3-х днів підвищилась потужність хмарності на 20-30% і також випало біля 30±4 мм атмосферних опадів (див.рис.2).

Слід відмітити, що кліматична норма кількості атмосферних опадів на метеостанції Симферопіль (за період 1961-1990 рр.) для вересня становить 37±23 мм за місяць, в для жовтня 32±19 мм за місяць [[5]]. Отже в результаті активних впливів в ці дні випало атмосферних опадів на ~25% більше норми.

Рис.2. Добовий хід потужності хмарного покриву (1, в %), кількості атмосферних опадів (2, в мм за 12 годин) та відносної вологості повітря (3, %) на метеостанції Сімферополь за період з 28 жовтня до 02 листопада 2016 року (А) та за період 28 вересня до 03 жовтня 2020 (Б) під час проведення активних впливів на атмосферні процеси з метою отримання додаткових атмосферних опадів.

Ефективність активних вплив було нами досліджено на основі даних радарної зйомки Sentinel-1, так було досліджено характер розподілу опадів після застосування активного впливу на атмосферу[1].

Аналізувались радарні супутникові дані за декілька днів після активного впливу 30.09-05.10.2020. У результаті у межах міста Сімферополь були зафіксовані зони підтоплення, при цьому збільшення водного дзеркала Сімферопольського водосховище встановлено не було. На карті темно-синім кольором відображено контур зони затоплення та відкритої водної поверхні за період.

Основною ціллю активного впливу на атмосферні процеси було підвищення водність у Сімферопольському водосховищі. На жаль, атмосферні опади випали над містом и водність Сімферопольського водосховища не змінилася (див. карти (рис.2).Як стало відомо із засобів масової інформації місто Сімферополь 30 вересня 2020 року накрило зливою, що призвело до масштабних підтоплень [[7]]. У той же час, задача збільшення водності Симферопольського водосховища не була вирішена.

Проблема водного забезпечення мешканців Криму має вирішуватись комплексно, перш за все, з урахуванням новітніх технологій використання води, зокрема, для непобутових потреб, доцільно максимально використовувати зворотні та повторно очищені стічні води. При аналізі потреб та можливостей водопостачання важливо враховувати територіальну наявність та технологічну доступність  водних ресурсів, а також фактор невизначеності, пов’язаний з активною мілітаризацієюпівострова, постійним і не контрольованим збільшення фактичного населення, а також сезонного збільшення населення (відпочиваючих), що викликає підвищення потреб у воді на певні місяці року. Плюс, на часі поміркувати окупаційній владі про побудову виробництв з опріснення води, що Проблема водного забезпечення мешканців Криму має вирішуватись комплексно, перш за все, з урахуванням новітніх технологій використання води, зокрема, для непобутових потреб, доцільно максимально використовувати зворотні та повторно очищені стічні води. При аналізі потреб та можливостей водопостачання важливо враховувати територіальну наявність та технологічну доступність  водних ресурсів, а також фактор невизначеності, пов’язаний з активною мілітаризацієюпівострова, постійним і не контрольованим збільшення фактичного населення, а також сезонного збільшення населення (відпочиваючих), що викликає підвищення потреб у воді на певні місяці року. Плюс, на часі поміркувати окупаційній владі про побудову виробництв з опріснення води, що зможе частково знизити дефіцит водних ресурсів. Але, головне, сформувати комплексну водну політику, виходячи з реальних можливостей та прагматичного підходу до споживання. Щоб Україна, після повернення, отримала дієздатний регіон, а не пустелю.

[1] Ари́дний клі́мат (лат. aridus — сухий) — клімат пустель, напівпустель і степів. Для аридного клімату характерні: великі добова і річна амплітуди температури повітря; майже повна відсутність або незначна кількість опадів (100–150 мм на рік). Вся отримувана волога швидко випаровується. Річки, що протікають через такі регіони з сусідніх вологіших областей, тут міліють і часто закінчуються безстічними улоговинами з солоними озерами. («Вікіпедія»)

[2] Колосков Б.П., Частухин А.В., Бычков А.А. и др., (2017). Применение наземных аэрозольных жидкостных генераторов в работах по искусственному увеличению осадков и противоградовой защите. В Докладах Всероссийской конференции по физике облаков и активным воздействиям на гидрометеорологические процессы: сборник научных трудов. В 2 ч. Ч. 1 /Коллективавторов. - Уфа: АЭТЕРНА, - 354 с.

[3] https://www.interfax.ru/russia/729370

[4] Ресурс Rp5

[5] The Climate Cadastre of Ukraine (standard norms for the period 1961‒1990), 2005. (In Ukrainian) [(Кліматичний Кадастр України, 2005. Укр НДГМІ та ЦГО. – Київ, 48 с.].

[6] Обробка супутникових знімків проводилась у программному інтерфейсі Google Earth Engine, яка є потужною веб-платформою для хмарної обробки даних дистанційного зондування у великих масштабах. Алгоритм обробки даних базувався на методиці дешифрування водної поверхні з репозиторію UN-Spider для управління катастрофами та реагування на надзвичайні ситуації, розробленого Управлінням ООН з питань космосу покладається на сприяння мирному використанню та освоєнню космосу шляхом міжнародного співробітництва (United Nations Office for Outer Space Affairs).

[7] https://krym.aif.ru/incidents/details/zatopleny_ulicy_plyvut_avto_na_stradayushchiy_ot_zasuhi_krym_obrushilsya_liven

Заява української громадськості щодо російської інтервенції до Казахстану

Інтервенція військ Російської Федерації до Казахстану та їх розгортання у чисельності, яка явно виходить за межі декларованої, вже є здійсненним фактом, уможливлює ефективний контроль Російської Федерації над політичною владою, збройними формуваннями та силовими структурами Казахстану.

14 січня 2022

Проблеми якості питної води в окупованому Криму

Поряд з існуючим водним дефіцитом в Криму особливої актуальності набуває проблема якості питної води, яка нерозривно пов’язана із загальним екологічним станом водних ресурсів півострова. Так, за офіційними даними окупаційної влади Криму в 2020 році близько півмільйона його жителів забезпечувалися неякісною питною водою.

11 січня 2022

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за грудень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за грудень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 3 обшуки, 2 затримання\утримання, 15 арештів, 2 випадки допитів, опитувань та «розмов» та 6 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 51 випадок порушення права на справедливий суд. Відомо про 1 випадок порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

10 січня 2022

Барієв став головою Громадської ради при ДЕСС

У вівторок, 28 грудня, відбулося засідання Громадської ради при Державна служба України з етнополітики та свободи совісті, під час якої Голову Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендера Барієва обрали Головою цієї ради.

6 січня 2022

«Ціна окупації Криму» - 7 067 зафіксованих порушень прав людини

У п’ятницю, 10 грудня у всьому світі відзначається День прав людини – саме цього дня у 1948 році під час третьої сесії Генасамблеї ООН було прийнято Загальну декларацію прав людини. Цей документ на міжнародному рівні проголосив основні громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права і таким чином встановив їх стандарти. Проте далеко не всі країни дотримуються принципів декларації. Зокрема, після окупації Криму РФ у 2014 році, ситуація з правами людини на півострові постійно погіршується.

6 січня 2022

В окупованому Криму пересихає річка Суук-Су

В окупованому Криму пересихає найдовша річка на Південному березі Криму – Суук-Су. Це відбувається через те, що російська влада пробурила безліч нових свердловин. Про це повідомляють «Крим.Реалії».

6 січня 2022

КРЦ закликає владу застосувати механізм санкцій щодо виконавців, які відвідували окупований Крим

Кримськотатарський Ресурсний Центр підготував листи на ім’я Президента України, Голови Служби безпеки України, Голови Верховної Ради України, Голови Національного банку України із закликом застосувати санкції до понад двох сотень громадян Російської Федерації, а також деяких інших держав, які проводили концертну або іншу публічну діяльність на території тимчасово окупованих Автономної республіки Крим та міста Севастополя, або відвідували півострів у приватних справах з порушенням законодавства України.

19 грудня 2021

Звернення КРЦ щодо оголошення бойкоту Олімпійських і Паралімпійських ігор-2022

6 грудня 2021 року Сполучені Штати Америки заявили про дипломатичний бойкот зимових Олімпійських ігор-2022 та Параолімпійських ігор-2022, які відбудуться в лютому 2022 року в Китаї. США не відправлять своїх офіційних представників до КНР.

13 грудня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за листопад 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за листопад 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 1 обшук, 53 затримання\утримання, 34 арешти, 53 випадки допитів, опитувань та «розмов», та 39 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 88 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 7 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

11 грудня 2021

Заява КРЦ у зв'язку з арештом адвоката Едема Семедляєва

11 листопада 2021 року, «Центральний районний суд Сімферополя» визнав винним адвоката Едема Семедляєва у правопорушенні за статтею 19.3 КоАП РФ (Непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції).

12 листопада 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр презентує аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за жовтень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 3 обшуки, 73 затримання\утримання, 16 арештів, 73 випадки допитів, опитувань та «розмов», 1 етапування та 40 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 47 випадків порушення права на справедливий суд. Відомо про 4 випадки порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитись у нашому звіті.

11 листопада 2021

Конвенція про захист прав людини і основних свобод кримськотатарською мовою

Кримськотатарський Ресурсний Центр за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні пропонує вашій увазі офіційний переклад Конвенції про захист прав людини і основних свобод кримськотатарською мовою.

10 листопада 2021

Заява КРЦ у зв'язку з вироком фігурантам третьої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір»

29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону ухвалив вирок чотирьом фігурантам так званої третьої бахчисарайської групи «справи Хізб ут-Тахрір», яких затримали російські силовики 11 березня 2020 року.

2 листопада 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2021 року (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представив аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2021 року. За даними організації, за звітний період російські силовики провели 46 обшуків, 238 затримань/утримань і 238 допитів, опитувань і «бесід». Загальна кількість арештів за 9 місяців поточного року становить 147: 25 - нові арешти, 18 - адміністративні арешти, 83 - продовження терміну утримання під вартою, вироки - 22. Зафіксовано 292 випадки порушення права на справедливий суд, 122 - на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Також зафіксовано 38 випадків етапування політв'язнів Криму. Штрафи виносили 55 разів.

22 жовтня 2021

Чи може вижити Крим без дніпровської води?

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов в інтерв'ю телеканалу «Дом» заявив, що Крим зможе вижити без дніпровської води за умови, що розподіл цієї води буде інший, ніж зараз.

19 жовтня 2021

Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2021 (презентація)

Кримськотатарський Ресурсний Центр представляє аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за вересень 2021 року. За даними організації, за звітний період зафіксовано 7 обшуків, 67 затримань\утримань, 13 арештів, 67 випадків допитів, опитувань і «бесід», 2 етапування і 25 випадків винесення штрафів. Зафіксовано 4 випадки порушення права на справедливий суд. Відомо про 27 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я. Детальніше можна ознайомитися у нашому звіті.

18 жовтня 2021

Окупанти планують пробурити в Криму 36 свердловин: чи вирішить це проблему з дефіцитом води?

«Голова» кримського уряду Юрій Гоцанюк заявив, що у 2021 році окупанти планують пробурити на півострові 36 свердловин на чотирьох водозаборах в рамках комплексного плану щодо забезпечення водопостачання. Та чи справді це допоможе покращити ситуацію з дефіцитом води в Криму? Чи не буде ніяких негативних наслідків після буріння таких свердловин? Відповідь на ці питання надав експерт Кримськотатарського Ресурсного Центр Євген Хлобистов.

11 жовтня 2021

«У заявах окупаційної влади більше піару, ніж спроб реально вирішити проблему» - Хлобистов про завод «Кримський титан»

Експерт Кримськотатарського Ресурсного Центру Євген Хлобистов відреагував на заяву окупантів про створення комплексу щодо вилучення «корисних речовин» з кислотонакопичувача заводу «Кримський титан». Він заявив в інтерв'ю «Крим.Реалії», що у заявах окупаційної влади більше піару, ніж спроб реально вирішити проблему.

8 жовтня 2021

«Поверніть мені тата»

Підтриманий: Посольством Федеративної Республіки Німеччина у Києві

7 жовтня 2021

Представник Меджлісу зустрівся із Головою ДЕСС

У п'ятницю, 10 вересня, Голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу, Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру Ескендер Барієв провів робочу зустріч із головою Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Оленою Богдан та юристами відомства.

7 жовтня 2021